Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2016 р. м. Київ К/800/51964/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання та теплової енергії у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Львівобленерго" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ "Львівобленерго" у Львівському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання та теплової енергії у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови.

Просило визнати протиправними та скасувати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області від 04 грудня 2012 року № 03/23-30-264 та постанову від 04 березня 2013 року № 07; стягнути з державного бюджету понесені позивачем витрати по справі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Львівобленерго" подало касаційну скаргу, в якій вказало, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що повітряна лінія електропередачі позивача напругою 380 Вольт з голими (неізольованими) дротами від опори № 12 Л-2 ЗТП-573 через земельну ділянку по АДРЕСА_1 до житлового будинку по АДРЕСА_2, була змонтована 12 вересня 1980 року.

Ці обставини встановлені на підставі акту допуску електролінії в експлуатацію, який складений енергоінспекцією Нестерівського відділення Держенергонагляду СРСР. Електролінія перебуває на балансі та технічному обслуговуванні ПАТ "Львівобленерго".

Власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є громадянин ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого у встановленому порядку 10 січня 2012 року.

Згідно затвердженої проектної документації власник будинку по

АДРЕСА_1 здійснює реконструкцію даного житлового будинку на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

30 листопада 2012 року відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" та Положення про державний енергетичний нагляд в період з 30 травня 2012 року до 01 червня 2012 року за участю уповноважених представників енергопостачальника та Жовківського РЕМ відповідачем проведено розгляд звернення ОСОБА_5 щодо переносу електролінії, яка проходить над дахом його будинку.

При огляді будинкового вводу від оп. № 12 Л-2 ЗТП-573 до житлового будинку по АДРЕСА_2 встановлено порушення вимог пункту 2.6.8 П.Б.Е, а саме: провідники вводу від кронштейна будинку до лічильника механічно з'єднані з газовою трубою (примотані до труби), а також голі дроти зазначеного вводу 0,4 кВ проходять над дахом новозбудованого будинку заявника, що є порушенням вимог пункту 2.4.53 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 05 січня 2006 року. За наслідками перевірки складено акт від 30 листопада 2012 року.

На підставі вказаного акту Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області та в порядку статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 9 Закону України "Про електроенергетику" на адресу ПАТ "Львівобленерго" внесено припис від 04 грудня 2012 року № 03/23-30-264, яким зобов'язано до 28 грудня 2012 року з дотриманням вимог пункту 2.4.53 Правил улаштування електроустановок винести за межі будівлі, що знаходиться на території земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_5, будинковий ввід від оп. № 12 Л-2 ЗТП-573 до житлового будинку по АДРЕСА_2.

Через невиконання вищезазначеного припису службовою особою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області 04 березня 2013 року винесено постанову № 7 про накладення на ПАТ "Львівобленерго" штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання у розмірі 3060 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з обґрунтованості припису та постанови про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

Такий висновок, на думку колегії суддів, судами зроблений з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 76 Земельного кодексу України землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти, під об'єкти транспортування електроенергії до користувача; землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності; уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Підпунктом "е" частини першої статті 96 цього Кодексу передбачено, серед інших обов'язків обов'язки землекористувачів дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно з частиною першою статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про електроенергетику" в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.

З метою забезпечення і надійної роботи електричних мереж Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 1997 № 209 затвердив Правила охорони електричних мереж (далі - Правила). Відповідно до пункту 1 Правила запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Згідно з цими Правилами електричними мережами, які підлягають охороні, вважаються підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать. Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімальні допустимі відстані.

Пунктом 4 Правил передбачено, що у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженням, передбаченими цими Правилами.

Згідно з пунктом 5 Правил охоронні зони електромереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань 10 метрів для повітряних ліній, напругою до 20 кВ.

Приписами пункту 8 Правил охорони електричних мереж забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки .

Згідно з пунктом 9 цих Правил у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди електропідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представників забороняється будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд.

Відповідно до пунктів 10, 11 вказаних Правил роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил. Пунктами 2, 3 Умов підприємства, установи, організації, окремі громадяни у разі відведення їм під забудову земельних ділянок, на території яких розташовані електромережі, зобов'язані завчасно погоджувати будівництво з енергопідприємствами, у віданні яких перебувають ці мережі, та одержати дозвіл від них на виконання цих робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що повітряна лінія електропередачі позивача напругою 380 Вольт, яка змонтована голими (неізольованими) дротами від опори № 12 Л-2 ЗТП-573 через земельну ділянку по АДРЕСА_1 до житлового будинку по АДРЕСА_2, прокладена та введена в експлуатацію ще 12 вересня 1980 року.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 січня 2012 року. Тобто, ОСОБА_4 набула у власність вказану земельну ділянку разом з обтяженням - охоронною зоною цієї повітряної електричної лінії.

Згідно з актом перевірки, здійсненої службовими особами відповідача на земельній ділянці по АДРЕСА_1 спочатку знаходився первинний житловий будинок, над дахом якого голі (неізольовані) дроти повітряної лінії не проходили.

ОСОБА_4 знесла вказаний житловий будинок та почала реконструкцію шляхом побудови нового житлового будинку більшого розміру згідно проекту реконструкції будинку та повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції цього будинку від 06 червня 2012 року.

Пунктом 12 Правил передбачено, що енергопідприємства для забезпечення збереження електричних мереж видають дозвіл на виконання робіт в охоронних зонах за умови дотримання умов, зазначених в пункті 11 Правил.

Енергопідприємства видають письмові дозволи на використання підприємствами і приватними особами, які виконують будівництво, капітальний ремонт поблизу електричних мереж -за умови наявності у проектно-кошторисній документації заходів щодо збереження електричних мереж; роботи, пов'язані з переобладнанням електричних мереж або захистом їх від пошкоджень - за умови виконання цих робіт за рахунок коштів підприємства або приватних осіб, що здійснюють переобладнання.

Відповідно до пункту 23 Правил контроль за виконанням Правил здійснюється енергопідприємствами. Енергопідприємства мають право припиняти або обмежувати електропостачання споживачів, що порушили Правила. Відновлення електропостачання здійснюється після усунення порушень та відшкодування підприємствам, які експлуатують електричні мережі, заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з ввімкнення до електромережі згідно з укладеними договорами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність порушеного права саме ПАТ "Львівобленерго", яке зобов'язано вживати заходів щодо збереження електричних мереж, на створення нормальних умов їх експлуатації та дотримання вимог техніки безпеки.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню.

Оскільки обставини справи встановлені повно і всебічно, але суди першої та апеляційної інстанцій лише не правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, то колегія суддів вважає можливим ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання та теплової енергії у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови, скасувати та ухвалити у цій справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити.

Скасувати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області від 04 грудня 2012 року № 03/23-30-264 про усунення порушень Правил улаштування електроустановок та постанову від 04 березня 2013 року № 07 про накладення на Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" штрафу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.