Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м. Київ К/9991/51310/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області про поновлення на публічній службі, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №365 о від 16.05.2008р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани), визнання незаконним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №369-о від 17.05.2008р. про звільнення його з 19.05.2008р. з посади начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, поновлення його на займаній посаді з 19.05.2008р., стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та 100000 грн моральної шкоди.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2008р. позов задоволено частково.

Скасовано накази Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №365-о від 16.05.2008р. та №360-о від 17.05.2008р.

Поновлено позивача на посаді начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області з 19.05.2008р.

Стягнуто з відповідача 8393,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 25000 грн моральної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008р. рішення суду першої інстанції змінено, прийнято нову постанову, якою в частині задоволення відшкодування моральної шкоди позивачу відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2012р. постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012р. скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2008р. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано накази Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №365-о від 16.05.2008р. в частині оголошення догани позивачу, та №369-о від 17.05.2008р. про звільнення позивача за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Поновлено позивача на посаді начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області з 19.05.2008р.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 8393,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював на посаді начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №365-о від 16.05.2008р. за невиконання доручення керівництва Міністерства в частині незабезпечення участі представників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в роботі Комісії з питань здійснення аналізу діяльності територіальних органів та спеціальних підрозділів Міністерства позивачу оголошено догану.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №369-о від 17.05.2008р. позивача звільнено з займаної посади з 19.05.2008р. за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).

Підставою для видання наказу про звільнення стала заява позивача.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги суду про надання особової справи позивача та документів, які стали підставою для звільнення позивача з посади, не надано до суду заяву позивача про звільнення його з посади за угодою сторін, а оскільки позивач заперечив факт написання та подання відповідної заяви, а тому правових підстав для звільнення його з посади відсутні.

Також суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем вимог статті 149 КЗпП України, оскільки від позивача не були відібрані письмові пояснення з приводу обставин, які стали причиною для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також відповідачем неправомірно накладено дисциплінарне стягнення на позивача в період його тимчасової непрацездатності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що наказ про звільнення позивача з посади винесений неправомірно, в порушення вимог трудового законодавства, а тому позивач підлягає поновленню на займаній раніше посаді та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак при цьому апеляційний суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду достовірних доказів заподіяння йому діями відповідача моральної шкоди.

Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд виходив з того, що такі суми слід стягнути з відповідача, оскільки питання призначення та звільнення керівників територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України віднесено до компетенції останнього.

Поряд з тим, апеляційним судом не враховано, що керівник територіальних органів охорони навколишнього середовища хоч і призначається та звільняється з посади Міністром, однак входить до штату працівників саме управління, отримує заробітну плату за рахунок фонду оплати праці управління, а тому висновки апеляційного суду в цій частині не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до положень частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України при зміні судового рішення суду першої інстанції судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012р. змінити, скасувавши її в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на користь ОСОБА_4 8393,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.М. Кочан

С.С. Пасічник