Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року м. Київ К/9991/80752/11

№ К/9991/80752/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Сіроша М.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі № 2а-1570/3054/2011 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до 1. Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

2. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Одеській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 у задоволенні позову відмовлено з мотивів встановлення у судовому процесі фактів порушення позивачем норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.03.2011 № 0000852360, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 31526,00 грн. за порушення норм пункту 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР. При цьому апеляційний суд зробив висновок, що цією нормою встановлений обов`язок вести облік товарних запасів виключно суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію таких товарів, тоді як позивач таку реалізацію не здійснював.

В позові про скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Одеській області про застосування фінансових санкцій від 11.03.2011 № 0000852360 відмовлено.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_2 просить скасувати постанову суд апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 31526,00 грн. згідно з рішенням від 11.03.2011 № 0000852360, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.02.2011 № 17/32-02/НОМЕР_2, про порушення позивачем статей 11 та 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку; зберігання тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Абзацом 3 частини 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України).

Як встановлено у судовому процесі, на зберіганні у позивача знаходились тютюнові вироби (тютюн «Al Fakher», «El Nachla», «Nakhla Tobacco») загальною вартістю 15763,00 грн., які не були позначені марками акцизного податку.

Відповідно до частини 30 ст. 15 Закону № 481/95-BP зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Абзацами 10 та 14 частини другої ст. 17 цього Закону встановлена відповідальність за зберігання спирту, алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; та за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірність застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 15763,00 грн. за порушення норми ст. 11 Закону № 481/95-ВР.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок щодо правомірності застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 15763,00 грн. за порушення норми ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Оскільки Закон № 481/95-BР розрізняє поняття «місце зберігання» та «місце торгівлі» і вони не є тотожними, об'єкти роздрібної торгівлі в цілях правового регулювання, встановленого цим Законом, не можуть кваліфікуватися як місця зберігання товарів, порядок виробництва і обігу яких стосується це правове регулювання. Тютюнові вироби були виявленні контролюючим органом у торговельному павільйоні НОМЕР_3, який знаходиться на території «Промринок 7 км.» в м. Одесі.

Норми Закону № 481/95-BР не передбачають занесення місця здійснення роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру. Підтвердженням такого змісту правового регулювання є частина 36 ст. 15 Закону № 481/95-BР, доповнена Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI (набрала чинності 16.06.2010), згідно з якою суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання норм Закону № 481/95-BР. Таким чином, застосування фінансових санкцій у сумі 15763,00 грн. згідно з рішенням від 11.03.2011 № 150901 є неправомірним, а рішення у цій частині підлягає скасуванню.

У силу норм частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 225 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково, змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011.

Позов задовольнити частково: скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Одеській області від 11.03.2011 № 0000852360 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15763,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.В. Сірош В.П. Юрченко