Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року у справі №826/18692/15 Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року у справі №826/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Д О Д А Т К О В А

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року К/800/10935/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Борисенко І.В., Веденяпіна О.А.,розглянувши у письмовому провадженні

за власною ініціативою питання про прийняття додаткової постанови

у справі № 826/18692/15 Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом громадянки ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2015 № 165-17 про визначення громадянці ОСОБА_4 податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у сумі 22916,67 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2016 касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у м. Києві задоволено частково, змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2015 № 165-17 в частині визначення ОСОБА_4 податкового зобов'язання в сумі 10416,69 грн.; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Відповідно до підпункту 3 частини 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що при ухваленні постанови Вищим адміністративним судом України не було ухвалено рішення щодо розподілу судових витрат, у справі слід прийняти додаткову постанову у цій частині.

У зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене на 16.11.2016 о 12:00 годин, позивача, представника відповідача, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, питання щодо ухвалення додаткової постанови розглянуто в письмовому провадженні відповідно до частини 6 ст. 128, пункту 2 частини 1 ст. 222 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Згідно з частиною 3 цієї статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 6 цієї статті).

Як свідчить квитанція про сплату судового збору, додана до адміністративного позову, позивач сплатила при поданні позову 487,20 грн. (а.с. 3). Адміністративний позов подано до суду першої інстанції 25.08.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, який приєднано до справи (а.с.8).

Разом із тим, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (Закон № 3674-VI) у редакції, чинній на час подачі адміністративного позову до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складала 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, частиною 1 цієї статті встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом оскарження до суду є податкове повідомлення-рішення від 26.05.2015 № 165-17 про визначення громадянці ОСОБА_4 податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» в сумі 22916,67 грн.

Отже, виходячи із наведених норм Закону України «Про судовий збір», позивач мала сплатити при подачі адміністративного позову судовий збір у сумі 1827,00 грн. - мінімальну ставку (1,5 розміру мінімальної заробітної плати 1218,00 грн., встановленої станом на 01.01.2015 згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»).

Таким чином, позивачем була сплачена менша сума судового збору при поданні адміністративного позову, що однак не стало перешкодою для відкриття провадження судом першої інстанції.

З огляду на те, що судовий збір при подання адміністративного позову сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 1 ст. 9 Закону № 3674-VI), а судові витрати на користь позивача, позов якого задоволено, присуджуються із інших джерел - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, то з позивача слід стягнути недоплачену суму судового збору у розмірі 1339,80 грн., а на її користь присудити судові витрати ( витрати зі сплати судового збору) в розмірі 830,46 грн., пропорційно задоволеним вимогам (1827,00 грн.х (10416,00 грн.: 22916,67 грн.).

З ДПІ слід стягнути судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону № 3674-VI в розмірі 2192,40 грн. (1827,00 грн. :100х120), сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2016 до закінчення касаційного провадження.

Керуючись ст. ст. 168, 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_4 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1339,80 грн.

Присудити на користь ОСОБА_4 судові витрати (судовий збір) у розмірі 830,46 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2192,40 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді підписІ.В. Борисенко підписО.А. Веденяпін

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст