Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/54500/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша правда»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011

у справі №2а-532/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша правда»

до 1) Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси,

2) Державної податкової адміністрації в Одеській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011, позов залишено без задоволення.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

ДПА в Одеській області було проведено перевірку належного позивачу кафе «Веранда», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Буніна 21, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої був складений акт від 03.12.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п.п.6, 9, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями (далі - Закон №265/95-ВР), що виразилося у незабезпеченні зберігання КОРО; незабезпеченні відповідності наявних готівкових коштів на місті проведення розрахунків показникам денного звіту РРО у розмірі 127 грн.; а також у незабезпеченні щоденного друкування 94-х фіскальних звітних чеків.

На підставі акта перевірки відповідачем-1 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012952360 від 17.12.2009 в розмірі 32935,00 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факт порушення вимог п.6 ст.3 Закону №265/95-ВР позивачем не оспорювався, а виявлені під час перевірки порушення п.п.9, 13 ст.3 Закону знайшли своє підтвердження, а тому висновки податкового органу про наявність підстав для застосування штрафних санкцій передбачених ст.ст.15, 17, 22 Закону №265/95-ВР є правильними.

Суд касаційної інстанції вважає, що судом першої та апеляційної інстанції повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини, висновки судів є помилковими лише в частині застосування відповідальності, передбаченої п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР, за кожен випадок невиконання друку фіскального звітного чека.

Безумовний обов'язок забезпечувати виконання приписів ст.3 Закону №265/95-ВР щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х» звіті РРО, покладено на суб'єктів підприємницької діяльності, у зв'язку з чим наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, у разі вчинення порушень, за які передбачена відповідальність за п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР, податковий орган може застосовувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги). Оскільки, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Таким чином, наявні підстави для застосування штрафної (фінансової) санкцій за вказане порушення лише у розмірі 340 грн.

За встановлених обставин, оспорюване рішення є правомірним в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1315 грн.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31620 грн. з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову, в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша правда» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31620 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0012952360 від 17.12.2009 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31620 грн.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун