ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/570/16

Колегія суддів Вищ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

Рецебуринського Ю.Й.,

та секретаря Музички Н.В., за участю позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, представника Президента України Гуцала Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо невидання указу про призначення позивача строком на п'ять років на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області та зобов'язати Президента України видати указ про призначення строком на п'ять років на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 22 вересня 2016 року Вища рада юстиції вирішила внести подання Президенту України про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області строком на п'ять років. Проте відповідний указ Президентом України не було видано, чим порушено право позивача на доступ до професії судді.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовну заяву та просили її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Вищої ради юстиції від 22 вересня 2016 року №2837/0/15-16 відповідно до статей 127, 131 Конституції України, статей 65, 66, 73 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 3, 24, 27, 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" було вирішено внести подання Президенту України про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області строком на п'ять років.

Вищою радою юстиції листом від 23 вересня 2016 року №10152/0/9-16 внесено Президенту України подання від 23 вересня 2016 року №122/0/12-16 про призначення на посади суддів місцевих судів загальної юрисдикції строком на п'ять років 80 осіб, в тому числі і позивача.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року №425/2016 відповідно до статті 127, частини першої статті 128 та пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, зокрема, призначено строком на п'ять років у місцевих загальних судах на посади суддів відповідних осіб. Проте призначення ОСОБА_4 на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області зазначеним Указом не було здійснено.

Адміністрацією Президента України листом від 25 жовтня 2016 року №02-01/3080 повернуто до Вищої ради юстиції матеріали щодо осіб, які не були призначені на посади суддів відповідно до подань Вищої ради юстиції, що надійшли до 30 вересня 2016 року, зокрема і матеріали щодо ОСОБА_4

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 4 цього Закону судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 128 Конституції України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад віднесено до компетенції Вищої ради юстиції.

Статтею 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради юстиції, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору кандидатів на посаду судді. Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду судді. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів. Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради юстиції.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, який згідно з пунктом 1 його розділу "Прикінцеві та перехідні положення" набрав чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII (крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону) - тобто 30 вересня 2016 року.

Положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII на виконання норм Конституції України (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)") змінено підхід до формування суддівського корпусу: якщо до 30 вересня 2016 року особа призначалась на посаду судді вперше строком на п'ять років та в подальшому, після закінчення цього строку, могла бути обрана на посаду судді безстроково, то після 30 вересня 2016 року особа одразу призначається на посаду судді безстроково.

Крім того, пунктом 29 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII передбачено, що кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Такі кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді відповідно до результатів такого іспиту.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення суддів строком на п'ять років, не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, повертаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.

Відповідно до статті 128 Конституції України (в редакції з 30 вересня 2016 року) призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що Президент України до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII (до 30 вересня 2016 року) був наділений повноваженнями щодо видання указу про призначення на посаду судді вперше на п'ять років на підставі подання Вищої ради юстиції протягом 30 днів з дня надходження такого подання, а вже після 29 вересня 2016 року, з огляду на наведені імперативні приписи Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII, Президент України позбавлений права приймати рішення щодо призначення суддів вперше на п'ять років на підставі подань Вищої ради юстиції, які надійшли Президенту України раніше цієї дати.

Беручи до уваги, що подання Вищої ради юстиції, зокрема про призначення позивача на посаду судді, надійшло до Адміністрації Президента України 23 вересня 2016 року, а з 30 вересня 2016 року відповідні повноваження Президента України стосовно видання указу про призначення суддів були законодавчо обмежені, то главою держави не було допущено протиправної бездіяльності щодо невидання указу про призначення строком на п'ять років на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_4., оскільки ним не було порушено 30-денний строк, встановлений для видачі указу про призначення судді після отримання відповідного подання Вищої ради юстиції згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (в старій редакції до 30 вересня 2016 року).

Крім того, права позивача не порушено і тому, що вона не позбавлена можливості реалізувати своє право стати суддею відповідно до пункту 29 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Президента України видати указ про її призначення строком на п'ять років на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області, то позовні вимоги в цій частині є безпідставні, зважаючи на те, що законодавством України після 29 вересня 2016 року такі повноваження Президента України не передбачені.

Також інші доводи позивача не доводять протиправності дій чи бездіяльності відповідача, ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративний суд України дійшла висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки позивачем не було доведено факту порушення її прав Президентом України, оскільки глава держави діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судове рішення ухвалюється не на користь позивача, то в силу статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути переглянута Верховним Судом України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник

Ю.Й. Рецебуринський