ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року м. Київ справа № 800/581/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді суддів Кравцова О.В., Донця О.Є., Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф., Шведа Е.Ю., секретар судового засідання Оврамець Ю.О, за участю: позивача ОСОБА_6, представника відповідача Мишковець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6 до Президента України про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2016 року ОСОБА_6 (надалі також - позивач) звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України (надалі також - відповідач), в якому просила, враховуючи заяву про зміну позовних вимог:

визнати протиправними дії Президента України щодо виокремлення кандидатури ОСОБА_6 з переліку кандидатів, відносно яких Вищою радою юстиції 23 вересня 2016 року були направлені матеріали Президенту України для підписання ним Указу про призначення на посаду судді вперше строком на п'ять років;

визнати протиправним не включення в Указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 425 такого кандидата на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області як ОСОБА_6;

зобов'язати відповідача відновити порушене право позивача шляхом підписання Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 29 вересня 2016 року № 425», яким доповнити указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 425 пунктом про призначення строком на п'ять років на посаду Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_6

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 23 вересня 2016 року подання Вищої Ради Юстиції про призначення позивача на посаду судді знаходилось у Президента України на рівні з усіма іншим кандидатами, яких було призначено на посади Указом Президент України від 29 вересня 2016 року № 425, а позивача - ні.

Представником відповідача були поданні заперечення на даний адміністративний позов, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала. Вказала, що Президентом України було порушено конституційну засаду рівності усіх перед законом, що мало вираження у дискримінації, обмеженні її права бути призначеною на посаду судді вперше.

Зазначила, що виключивши її зі списку кандидатів на посаду суддів, відносно яких було підписано указ на призначення, відповідач допустив непряму дискримінацію, застосував негативну практику, за якої поставив позивача у несприятливі умови порівняно з іншими особами.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що подання Вищої ради юстиції надійшло до Адміністрації Президента України 23 вересня 2016 року, а з 30 вересня 2016 року повноваження відповідача щодо видання указу про призначення суддів було обмежено. Отже, Президент України не порушив тридцяти денний строк, встановлений Законом «Про судоустрій і статус суддів», будь-яких положень, які б зобов'язували Президента України видати указ про призначення позивача на посаду судді до 30 вересня 2016 року, законодавство не містило.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням Вищої ради юстиції від 22 вересня 2016 року №2837/0/15-16 було вирішено внести подання Президенту України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на п'ять років.

Вищою радою юстиції листом від 23 вересня 2016 року №10152/0/9-16 внесено Президенту України подання від 23 вересня 2016 року №122/0/12-16 про призначення на посади суддів місцевих судів загальної юрисдикції строком на п'ять років 80 осіб, в тому числі і позивача.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року №425/2016, зокрема, призначено строком на п'ять років у місцевих загальних судах на посади суддів відповідних осіб. Проте, призначення ОСОБА_6 на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області зазначеним указом не було здійснено.

Адміністрацією Президента України листом від 25 жовтня 2016 року №02-01/3080 повернуто до Вищої ради юстиції матеріали щодо осіб, які не були призначені на посади суддів відповідно до подань Вищої ради юстиції, що надійшли до 30 вересня 2016 року, зокрема і матеріали щодо ОСОБА_6

Не погоджуючись із діями відповідача, ОСОБА_6 звернулась до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних дій з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 128 Конституції України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад віднесено до компетенції Вищої ради юстиції.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №2453-VI ) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 74 Закону №2453-VI передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради юстиції, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору кандидатів на посаду судді. Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду судді. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів. Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради юстиції.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, який згідно з пунктом 1 його розділу "Прикінцеві та перехідні положення" набрав чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII (крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону) - тобто 30 вересня 2016 року.

Положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII на виконання норм Конституції України (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)") змінено підхід до формування суддівського корпусу: якщо до 30 вересня 2016 року особа призначалась на посаду судді вперше строком на п'ять років та в подальшому, після закінчення цього строку, могла бути обрана на посаду судді безстроково, то після 30 вересня 2016 року особа одразу призначається на посаду судді безстроково.

Крім того, пунктом 29 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII передбачено, що кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Такі кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді відповідно до результатів такого іспиту.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення суддів строком на п'ять років, не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, повертаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.

Згідно зі статтею 128 Конституції України (в редакції з 30 вересня 2016 року) призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що Президент України до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII (до 30 вересня 2016 року) був наділений повноваженнями щодо видання указу про призначення на посаду судді вперше на п'ять років на підставі подання Вищої ради юстиції протягом 30 днів з дня надходження такого подання, а вже після 29 вересня 2016 року, з огляду на наведені імперативні приписи Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII, Президент України позбавлений права приймати рішення щодо призначення суддів вперше на п'ять років на підставі подань Вищої ради юстиції, які надійшли Президенту України раніше цієї дати.

Беручи до уваги, що подання Вищої ради юстиції, зокрема про призначення позивача на посаду судді, надійшло до Адміністрації Президента України 23 вересня 2016 року, а з 30 вересня 2016 року відповідні повноваження Президента України стосовно видання указу про призначення суддів були законодавчо обмежені, то відповідачем не було вчинено протиправних дій щодо виокремлення кандидатури ОСОБА_6 з переліку кандидатів, оскільки ним не було порушено 30-денний строк, встановлений для видачі указу про призначення судді після отримання відповідного подання Вищої ради юстиції згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (в старій редакції до 30 вересня 2016 року).

Крім того, права позивача не порушено і тому, що ОСОБА_6 не позбавлена можливості реалізувати своє право стати суддею відповідно до пункту 29 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Президента України відновити порушене право позивача шляхом підписання Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 29 вересня 2016 року № 425», яким доповнити Указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 425 пунктом про призначення строком на п'ять років на посаду Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_6, то позовні вимоги в цій частині є похідними від вимог про визнання протиправними дій Президента України, а тому задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративний суд України дійшла висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 необхідно відмовити, оскільки позивачем не було доведено факту порушення її прав Президентом України, оскільки глава держави діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Президента України про визнання дій протиправними.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: