Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/23589/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 2а/2470/3165/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду із адміністративним позовом до Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону Державної спеціальної (воєнізований) гірничорятувальної (аварійною-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (відповідач) про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.

Судами встановлено, що Чернівецький СВАР загін МНС України відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 № 1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідача працювали наймані працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відповідно до протоколів, трудових книжок та Довідок про особливий характер та умови праці, мають всі необхідні підстави для призначення їм пенсій на пільгових умовах та яким призначено пенсію відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до розрахунку суми боргу №19909/03 від 25.10.2012 року за відповідачем, станом на 25.10.2012 року, рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених вказаним особам відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 8 746,56 грн.

Вказану заборгованість відповідач не погашає, що й слугувало підставою для звернення позивача до суду із вказаним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки дані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Обов'язок підприємства відшкодувати витрати пенсійного органу на виплату таких пенсій встановлений абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з його вимогами підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла думки, що висновок судів про відсутність у Чернівецького СВАР загону МНС України обов'язку відшкодувати спірні витрати у повному обсязі - є необґрунтованим.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 2а/2470/3165/12 скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задовольнити.

Стягнути з Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня по жовтень 2012 року у розмірі 8 746 (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень) 19 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: