Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.02.2026 року у справі №420/77/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 420/77/25

адміністративне провадження № К/990/30052/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року (головуючий суддя - Єфіменко К.С.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Кравченко К.В.)

у справі № 420/77/25

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної (військова частина НОМЕР_2 ) прикордонної служби України щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2021, 2022, 2023 роки;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2021, 2022, 2023 роки з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час проходження військової служби з лютого 2022 року по день звільнення щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168). Оскільки така винагорода є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, то вона входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якої обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій. З огляду на це позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки, на що отримав відмову.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове.

5. Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України.

7. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 25 січня 2024 року № 48-ос штаб-сержант ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

8. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08 лютого 2024 року №83-ос позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та йому виплачено грошову компенсацію за 5 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, за 35 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 5 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік.

9. У листопаді 2024 року позивач звернувся до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону з заявою про перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки, обчисливши їх суму із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168.

10. У відповідь на заяву відповідач листом від 24 грудня 2024 року повідомив що виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за період з вересня 2023 року здійснюються у відповідності до Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року №726. Пунктом 14 цих Особливостей встановлено, що винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей та виплачуваних на період воєнного стану, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення. Виплата грошової компенсації за невикористані щорічні та додаткові дні відпустки обчислювалась виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на момент звільнення з військової служби, та без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

11. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на зміст пункту 1 постанови №168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.

13. Додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для включення до складу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток, грошової допомоги на оздоровлення додаткової винагороди, виплату якої передбачено постановою № 168.

14. Суд апеляційної інстанції у свою чергу виснував, що встановивши постановою №168 можливість отримання додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України надав, зокрема МВС України повноваження на встановлення особливостей виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка Особливостями виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, яке у свою чергу не входить до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки, що встановлено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - інструкція № 558).

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Підставою перегляду оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в обґрунтування якого зазначає про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», пункту 2 розділу 1, абзацу 3 підпункту 6 пункту 8 розділу V Інструкції №558 без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 серпня 2024 року у справі №420/693/23, від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 14 січня 2025 року у справі №240/31245/23, від 20 грудня 2024 року у справі №240/21650/23, від 19 грудня 2024 року у справі №580/3483/24 щодо того, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, і входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якої обчислюється розмір компенсації як за основну, так і невикористану додаткову відпустки у подібних правовідносинах.

16. Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу та окладу за військовим званням включає також і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії). Тобто за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку віднесено до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні.

18. Звернув увагу на те, що Інструкція № 558 розкриває і реалізує порядок нарахування і виплати військовослужбовцям компенсації за невикористані відпустки. Відповідно до абзацу 3 пункту 6 глави 8 розділу V цієї Інструкції грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. У свою чергу місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

19. Пунктом 11 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 (який втратив чинність 05 вересня 2023 року), та пунктом 14 Особливостей виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726 (далі - Особливості), визначено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.

20. Міністерство внутрішніх справ, користуючись правом, наданим частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 3 постанови № 704, пунктом 2-1 постанови № 168, віднесло додаткову грошову винагороду до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, чітко визначивши Інструкцією № 558 що грошова компенсація за невикористані дні відпустки провадиться виходячи з місячного грошового забезпечення, до якого не входять одноразові додаткові види грошового забезпечення, в тому числі додаткова грошова винагорода.

21. Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність підстав для включення до грошової компенсації за невикористані дні відпустки одноразових додаткових видів грошового забезпечення, таких як додаткова винагорода.

22. Також зазначає, що у справах, на які посилається касатор як підставу відкриття касаційного провадження, Верховний Суд розглядав правовідносини, які виникли до набрання чинності Порядку № 36 та Особливостей.

23. Відповідач звернув увагу на постанови Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі №240/2921/23 та від 31 січня 2025 року у справі №460/2645/24, в яких викладено висновки щодо правової природи додаткової винагороди.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

25. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із невключенням відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168.

26. Частинами першою, третьою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

27. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

28. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 цього Закону).

29. За умовами частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

31. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (абзац третій пункту 14 статті 10-1 Закону).

32. Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

33. В пункті 3 постанови №704 зазначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

34. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 постанови № 704, з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджено інструкцію № 558, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України.

35. У пункті 2 цієї інструкції надано визначення терміну «грошове забезпечення», що означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

36. Пунктом 6 глави 8 розділу V інструкції № 558 встановлено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

37. Отже, розрахунковою величиною для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовця Держприкордонслужби є його місячне грошове забезпечення.

38. Позивач ставить питанням про включення до складу його місячного грошового забезпечення як військовослужбовця Держприкордонслужби додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, для обчислення грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

39. Так, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, в пункті 1 якої (на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

40. Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 580/9551/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачив, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. При цьому, в Академічному тлумачному словнику слово «постійний» визначається, зокрема, як: який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Відповідно Суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

41. Верховний Суд не стверджує про подібність правовідносин у справі № 580/9551/23 та у справі, що розглядається, а використовує указаний підхід для з`ясування правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови № 168.

42. Суд першої інстанції правомірно зазначав про те, що з огляду на зміст пункту 1 постанови №168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.

43. Пунктом 2-1 постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

44. З метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726 затверджено Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

45. Такі Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених постановою № 168, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.

46. Пунктом 2 цих Особливостей визначено розміри додаткової винагороди (залежно від підстав її нарахування) та винагород за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).

47. Відповідно до наданих ОСОБА_1 архівних відомостей грошового забезпечення за період з січня 2022 року по лютий 2024 року, підтверджується отримання ним додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, в розмірі до 30 000 грн. При цьому така виплата проводилася не щомісяця (зокрема, за липень, серпень та листопад 2023 року не проводилася, незважаючи на нарахування інших видів грошового забезпечення за цей період) та не в сталому розмірі.

48. Водночас позивач наполягає на тому, що з лютого 2022 року по день його виключення зі списків особового складу військової частини додаткова винагорода, запроваджена постановою №168, виплачувалась, а тому є щомісячним додатковим видом його грошового забезпечення.

49. З цього приводу колегія суддів звертає увагу як на правову природу такої додаткової винагороди, так і на пункт 14 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей (а саме додаткова винагорода та винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

50. Тобто Міністерством внутрішніх справ України, як уповноваженим органом, на виконання пункту 2-1 постанови № 168 визначено механізм та умови виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди на період воєнного стану та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

51. Зазначене сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що у спірних правовідносинах додаткова винагорода, передбачена постановою 168, у встановленому законом порядку та окремим нормативним актом віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення. Як наслідок, така додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки військовослужбовцю Державної прикордонної служби України.

52. НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відповідаючи на звернення позивача від 25 листопада 2024 року про перерахунок і виплату грошової компенсації, поінформував, що з вересня 2023 року виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України здійснюються відповідно до Особливостей виплати, а виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки обчислюються відповідно до вимог підпункту 6 пункту 8 розділу V Інструкції № 558.

53. Відповідно, з огляду на особливості проходження служби в органах Державної прикордонної служби України, відповідач керувався спеціальними нормативними актами, які врегульовують правовідносини, пов`язані, зокрема, зі здійсненням розрахунку та виплати винагород і компенсаційних виплат.

54. У касаційній скарзі позивач не погодився з позицією судів першої та апеляційної інстанцій в частині того, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому не включається при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток. У підтвердження своєї позиції позивач вказує на те, що суди не застосували відповідні правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 серпня 2024 року у справі №420/693/23, від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 14 січня 2025 року у справі №240/31245/23, від 20 грудня 2024 року у справі №240/21650/23, від 19 грудня 2024 року у справі №580/3483/24.

55. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд звертає увагу на те, що у справах № 240/21650/23 та № 580/3483/24 спірні правовідносини виникли у зв`язку з невключенням додаткової винагороди, запровадженої постановою № 168, до складу грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки під час проходження військової служби у Збройних Силах України. У той же час ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної прикордонної служби України.

У справі №420/693/23 позивач був виключений зі списків особового складу органу Держприкордонслужби у грудні 2022 року, тобто до затвердження Особливостей, на відміну від ОСОБА_1 .

У справі №240/26703/23 спірним було питання визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою № 168 та індексації, а не щодо перерахунку компенсації за всі невикористані дні відпустки.

У справі № 240/31245/23 позивач проходив службу в прикордонному загоні ДПСУ та був виключений зі списків особового складу у вересні 2023 року. Проте у справі, що розглядається, ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу у лютому 2024 року, після внесення змін до редакції пункту 14 Особливостей, які застосовуються з 09 листопада 2023 року згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ від 22 грудня 2023 року № 1062, та які уточнили вид винагород.

56. Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані позивачем висновки Верховного Суду не можуть застосовуватися при вирішенні спірних правовідносин з огляду на їх нерелевантність.

57. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

58. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі № 420/77/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду