Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2015 р. м. Київ К/800/20134/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління державної казначейської служби України у Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій незаконними,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року,

встановив:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління державної казначейської служби України у Чигиринському районі Черкаської області (далі - УДКСУ у Чигиринському районі) про визнання незаконними дій щодо повернення наказів господарського суду Черкаської області про примусове виконання ухвалених на її користь рішень у справах № 02/5026/2354/2011, № 13/5026/1240/2011 і № 09/259. Зазначила, що виконавчі документи неправомірно повернуті їй без виконання.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

В запереченні на касаційну скаргу УДКСУ у Чигиринському районі просить залишити рішення судів без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що господарським судом Черкаської області видано накази: від 13.05.2011 р. у справі № 09/259 - про стягнення з Чигиринської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 84 569,46 грн завданої шкоди і 963,70 грн судових витрат; від 09.12.2011 р. у справі № 13/5026/1240/2011 - про стягнення з Чигиринської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 100 000 грн збитків, 1000 грн державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; від 20.12.2011 р. у справі № 02/5026/2354/2011 - про стягнення з Чигиринської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 100 000 грн збитків, 1000 грн державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Черкаській області від 05.04.2013 р. вказані виконавчі документи повернуті стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на здійснення виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів органами Казначейства.

20.06.2013 р. представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про примусове виконання наказів господарського суду до УДКСУ у Чигиринському районі.

Листом від 02.10.2013 р. № 04-53/1064 УДКСУ у Чигиринському районі повернуло ОСОБА_5 накази господарського суду без виконання. Зазначило, що ним були проведені дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Чигиринська міська рада не є органом державної влади, щодо якого держава гарантує виконання рішень судів про стягнення коштів відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та що згідно з частиною четвертою статті 3 цього Закону перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження необхідних для цього документів і відомостей.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45), встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

За приписами пунктів 31, 44 Порядку орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем вжито всіх заходів для виконання наказів господарського суду Черкаської області, що підтверджується його службовим листуванням з Чигиринською міською радою.

Проте суди не врахували, що в листі УДКСУ у Чигиринському районі від 02.10.2013 р. не зазначено жодної з підстав для повернення виконавчих документів стягувачу, перелік яких наведено в пункті 9 Порядку, а вжиття відповідачем певних заходів не призвело до виконання виконавчих документів.

При цьому частина четверта статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на яку УДКСУ у Чигиринському районі посилалось у вказаному листі, встановлює строк перерахування коштів стягувачу, закінчення якого не визначено підставою для повернення стягувачу виконавчого документа.

За наведених обставин УДКСУ у Чигиринському районі неправомірно повернуло представнику позивача виконавчі документи без виконання.

У зв'язку з цим рішення судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні позову не можна визнати законними і обґрунтованими, що в силу статті 229 КАС України є підставою для їх скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи предмет позову, способом захисту порушеного права позивача є покладення на відповідача обов'язку прийняти виконавчі документи до виконання.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління державної казначейської служби України у Чигиринському районі Черкаської області щодо повернення без виконання наказів господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішень від 13.05.2011 р. у справі № 09/259, від 09.12.2011 р. у справі № 13/5026/1240/2011 та від 20.12.2011 р. у справі № 02/5026/2354/2011.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Чигиринському районі Черкаської області прийняти до виконання накази господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішень від 13.05.2011 р. у справі № 09/259, від 09.12.2011 р. у справі № 13/5026/1240/2011 та від 20.12.2011 р. у справі № 02/5026/2354/2011.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.