Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м. Київ справа № 800/970/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Швець В.В.

суддів Веденяпіна О.А.

Єрьоміна А.В.

Зайцева М.П.

Шведа Е.Ю.

при секретарі Добродуб К.Я.

за участю:

представника позивача Ткаченко М.В.

представника відповідача Єрмакової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХНІКА» до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХНІКА» (далі - ТОВ «РЕМТЕХНІКА») звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним рішення відповідача від 28 листопада 2013 року № 3382/дп-13 та зобов'язати відкрити дисциплінарну справу за скаргою директора ТОВ «РЕМТЕХНІКА» Мурильова О.О. на дії судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне рішення Комісії про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. є необґрунтованим та незаконним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Вважає, що наведені ним в скарзі факти свідчать про грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя та розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати, а тому є підставою для притягнення судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки під час прийняття спірного рішення діяв в межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допустив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідка та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що 30 вересня 2013 року директор ТОВ «РЕМТЕХНІКА» Мурильов О.О. подав до Комісії скаргу про притягнення судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. до дисциплінарної відповідальності, з підстав грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя та розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати, під час розгляду справи за позовом ТОВ «МІТ-Інвест» до ТОВ «РЕМТЕХНІКА» про усунення перешкод у користуванні майном.

В ході перевірки фактів, викладених у скарзі позивача, членом Комісії Сокуренко Д.М. були зібрані необхідні матеріали та письмові пояснення судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. з матеріалами на підтвердження обставин, викладених у поясненнях.

В провадженні судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. перебувала справа за позовом ТОВ «МІТ-Інвест» до ТОВ «РЕМТЕХНІКА» про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою судді від 29 серпня 2013 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд.

23 вересня 2013 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено.

Проте, на думку позивача, під час розгляду вказаної справи суддею Господарського суду міста Києва Мельником В.І. відмовлено у задоволенні двох клопотань адвоката товариства ОСОБА_8, що завадило належним чином представляти інтереси товариства при розгляді справи. Окрім цього, рішення у справі прийнято суддею без видалення до нарадчої кімнати, чим порушено вимоги чинного законодавства.

У своїх поясненнях суддя Мельник В.І. зазначив, що до матеріалів справи додана довіреність на адвоката ОСОБА_8, видана йому в порядку передоручення представником ТОВ «РЕМТЕХНІКА» ОСОБА_9, який в свою чергу діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 10 липня 2013 року.

Аналіз змісту зазначеної довіреності вказує на те, що ОСОБА_9, уповноважений ОСОБА_10 представляти його інтереси, а не інтереси ТОВ «РЕМТЕХНІКА» як юридичної особи, про що свідчить також і нотаріальне посвідчення довіреності. З урахуванням положень статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) нотаріальне посвідчення довіреності підтверджує повноваження від імені громадянина.

Відтак, правові підстави для визнання ОСОБА_8 повноважним представником ТОВ «РЕМТЕХНІКА» були відсутні, про що судом повідомлено скаржника в рішенні Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2013 року та ухвалі від 27 вересня 2013 року.

Відповідно до частини сьомої статті 81-1 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового процесу, а тому Комісією встановлено, що доводи скаржника щодо відсутності фіксування судового процесу спростовуються матеріалами справи, оскільки таких заяв до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, в Господарському суді міста Києва відсутні нарадчі кімнати, а тому відповідно до пункту 3.17.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі відсутності спеціально призначеного приміщення для прийняття судом рішення, як нарадча кімната може використовуватися зал судових засідань, що було прийнято до уваги судом. Видалення всіх учасників процесу із зали судових засідань представник скаржника розцінив як закінчення судового засідання та на оголошення рішення суду у справі не з'явився.

За результатом проведеної перевірки скарги директора ТОВ «РЕМТЕХНІКА» Мурильова О.О. членом Комісії Сокуренком Д.М. складено висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Мельника В.І.

Рішенням Комісії від 28 листопада 2013 року № 3382/дп-13 директору ТОВ «РЕМТЕХНІКА» Мурильову О.О. відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І., у зв'язку з тим, що в ході проведеної перевірки доводи його скарги не підтвердилися.

Фактів порушення суддею Господарського суду міста Києва Мельником В.І. правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя та розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати Комісією встановлено не було.

Приймаючи спірне рішення, Комісія виходила з того, що обставини викладені у скарзі, не можуть слугувати підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 83 Закону № 2453-VI.

Згідно з приписами частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 83 Закону № 2453-VI.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлені статтею 91 Закону № 2453-VI, згідно з пунктом 8 частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Аналогічні положення закріплені в Регламенті, який визначає порядок роботи Комісії, та процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом № 2453-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Відповідно до статті 86 Закону № 2453-VI перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина друга), який за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина шоста), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина перша статті 87).

Разом з тим, оскільки позивач має право на розгляд поданої ним скарги, колегія суддів перевіряє дотримання Комісією процедури її розгляду та прийняття рішення, передбаченої Законом № 2453-VI.

Скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення позивач звернувся до відповідача зі скаргою про притягнення судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу, відповідач з дотриманням відповідної процедури, передбаченої статтею 86 Закону № 2453-VI, розглянув скаргу позивача та відмовив у відкритті дисциплінарної справи відносно вказаного судді.

Крім того, слід зазначити, що позивач в своїй скарзі на дії судді фактично не погоджується з його процесуальними діями та прийнятим рішенням під час розгляду справи.

Оскільки давати оцінку процесуальним рішенням суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень, до повноважень жодного іншого органу, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це не відноситься.

Питання про законність прийнятого рішення, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

З огляду на наведене, колегія суддів проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що спірне рішення Комісії не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною другою статті 83 Закону № 2453-VI встановлено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Згідно із пунктом третім Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Трохейм, 27 вересня 2007 року) той факт, що рішення судді може бути переглянуте, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для відкриття дисциплінарної справи щодо судді. Тим не менш, будь-яка спроба представників законодавчої і виконавчої влади притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за винесення конкретного рішення (якщо відсутнє кримінальне діяння чи пряме нехтування професійними суддівськими стандартами) є невиправданим втручанням в судовий процес і становить пряму загрозу незалежності суддів.

Відповідно до пункту «b» розділу 2 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, зібраними під час розгляду справи, позовні вимоги про визнання протиправним рішення Комісії щодо проведення перевірки за скаргою позивача на дії судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. задоволенню не підлягають, оскільки Комісія під час розгляду скарги позивача діяла з дотриманням положень чинного законодавства, а порушень прав, свобод та інтересів позивача встановлено не було.

Колегія суддів критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 щодо обставин даної справи, і вважає його заінтересованою особою, оскільки він зазначав себе представником ТОВ «РЕМТЕХНІКА» у справі за позовом ТОВ «МІТ-Інвест» до ТОВ «РЕМТЕХНІКА» про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача відкрити дисциплінарну справу відносно судді Господарського суду міста Києва Мельника В.І. задоволенню не підлягають з огляду на безпідставність позовної вимоги про визнання незаконним рішення Комісії щодо проведення перевірки за скаргою директора ТОВ «РЕМТЕХНІКА» Мурильова О.О.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХНІКА» до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Швець

Судді:

О.А. Веденяпін

А.В. Єрьомін

М.П. Зайцев

Е.Ю. Швед