Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Київ К-36195/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибчинка А.О., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 у справі № 2а-10018/08

за позовом Почаївської обласної комунальної аптеки № 42

до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції

Тернопільської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальна аптека звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 04.07.2008 № 000070/23-03/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18 522,10 грн. за неоприбуткування у касі готівки.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

На зазначену судові рішення до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, встановила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що у ході проведення перевірки позивача щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів виявлено факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 3 704,42 грн., оскільки зазначені кошти, одержані позивачем за розрахунковими операціями із застосуванням РРО 12.06.2008 у сумі 1 912,43 грн. та 13.06.2008 - 1 791,99 грн., не були відображені у касовій книзі підприємства.

Наведена обставина зафіксована у акті перевірки від 17.06.2008, яка стала підставою для застосування до позивача штрафу згідно з оспорюваним рішенням.

Судами також встановлено, що надходження готівки 12.06.2008 та 13.06.2008 у сумі 3 704,42 грн. на підставі фіскальних звітів від 12.06.2008 та від 13.06.2008 відображено у КОРО, що стало підставою для задоволення позовних вимог.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що невнесення запису до касової книги підприємства про надходження готівки від покупця з фіксуванням її через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) і видачею чека не може кваліфікуватися як її неоприбуткування, якщо така готівка відображена у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки неправильне застосування судами норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог розділу 4 Положення № 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 2.9 Положення № 637 передбачено можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки) для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування (у тому числі на господарські потреби). Готівка, що надходить через РРО протягом дня, також може бути використана підприємством на господарські потреби. Вилучення таких готівкових коштів зі скриньки РРО відповідно до п. 4.5 наказу ДПАУ від 01.12.2000 № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" може бути здійснено операцією "службова видача", яка застосовується для реєстрації через РРО видачі готівки, не пов'язаної з розрахунковими операціями з покупцями.

Згідно з п. 4.5 Порядку застосування РРО, а також з Порядком реєстрації та ведення КОРО і РК, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Відповідно до норм п. 4.2 та п. 4.3 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки підприємства відображають у касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром на підставі касових ордерів.

Таким чином, на суму готівки (вилученої із скриньки РРО операцією "службова видача"), яку буде використано підприємством на господарські потреби, має бути виписаний прибутковий касовий ордер, корінець якого додається до КОРО, а вже потім за видатковим касовим ордером ці кошти можуть видаватися на господарські потреби, про що здійснюється відповідний запис у касовій книзі підприємства.

Також, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 підприємства, які проводять касові операцій з готівкою, можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси.

А згідно п. 3.7 Положення № 637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Отже, враховуючи викладене, місце проведення розрахунків з використанням РРО (магазин чи іншу торгову точку) і каса підприємства в звичному нам розумінні - різні каси. Тому, надходження готівки від покупця з фіксуванням її через РРО і занесенням до КОРО на підставі фіскальних звітних чеків є оприбуткуванням готівки в касу. Надходження готівки від покупця до каси з видачею йому квитанції до прибуткового касового ордеру в дозволених випадках є її оприбуткуванням в касі. І здача виторгу, зафіксованого РРО, до каси підприємства є її оприбуткуванням в касі підприємства.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, наявність здійсненої операції "службова видача" 12.06.2008 у сумі 1 986,00 грн. та 13.06.2008 у сумі 1 630,32 грн. з наступним відображенням вказаної операції у КОРО із подальшою здачею виручки до банку у встановлені терміни з урахуванням встановленого ліміту каси, свідчить про надходження та видачу готівки з каси, проте позивачем щоденні записи надходження готівки у касовій книзі забезпечено не було (з вини касира), що також не заперечується останнім, тому сума фінансових санкцій застосована державним податковим органом за не оприбуткування готівки відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" є обґрунтованою у сумі 18 081,60 грн.

Враховуючи, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом повно і правильно, але порушено норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 у справі № 2а-10018/08 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Почаївської обласної комунальної аптеки № 42 задовольнити частково. Рішення від 04.07.2008 № 000070/23-03/0 в частині застосування до Почаївської обласної комунальної аптеки № 42 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 440,50 грн. скасувати, у задоволенні решти позовних вимог Почаївської обласної комунальної аптеки № 42 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

М.В. Сірош