Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року м. Київ справа № 800/111/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВеденяпіна О.А.,

суддівЛанченко Л.В.,Цвіркуна Ю.І.,

Степашка О.І.,Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_6

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просив:

- визнати незаконним повністю рішення Комісії від 3 лютого 2014 року про відмову судді Токмацького районного суду Запорізької області Ушатому Ігору Глібовичу в наданні рекомендації про обрання суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково;

- зобов'язати Комісію прийняти рішення про надання йому рекомендації про обрання суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково.

ОСОБА_6 у позовній заяві зазначив, що при розгляді його заяви про надання рекомендації для обрання на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково Комісія вдалась до незрозумілого обговорення питань, які не стосуються його роботи на посаді судді Токмацького районного суду Запорізької області, а питання про роботу в якості судді фактично не обговорювались. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та незаконним.

Позивач в судове засідання не прибув, у заяві від 2 липня 2013 року на адресу суду позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

У письмовому запереченні представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначила, що Комісія, розглядаючи заяву кандидата ОСОБА_6 про рекомендування його для обрання на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково та приймаючи оскаржуване рішення, діяла у межах повноважень, передбачених законодавством України, прав та інтересів позивача не порушила.

Представник відповідача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку із зазначеним та відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача та дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) регламентовано порядок розгляду питань про обрання кандидатів на посаду судді безстроково.

Частиною другою статті 74 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Частиною третьою статті 74 Закону № 2453-VI встановлено, що обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1) кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Верховна Рада України на підставі та в межах подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата (частина третя статті 76 Закону № 2453-VI).

Частиною другою статті 80 Закону № 2453-VI передбачено, що переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації здійснюється Верховною Радою України з дотриманням порядку, встановленого цим Законом та Регламентом Верховної Ради України для обрання судді.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 91 Закону № 2453-VI Вища кваліфікаційна комісія суддів України надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації.

Регламентом Комісії визначено порядок її роботи на реалізацію повноважень, наданих Конституцією України, Законом № 2453-VI, порядок підготовки, розгляду та прийняття Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.

Підпунктом 12.2.1. пункту 12.2. розділу ХІІ Регламенту Комісії встановлено, що Комісія вирішує питання про рекомендування судді, обраного безстроково, для переведення з одного суду до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації або до суду іншої спеціалізації.

Зазначені питання вирішуються Комісією з додержанням порядку, визначеного статтею 80 Закону № 2453-VI та цим Регламентом.

Таким чином, порядок переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації має здійснюватись з дотриманням вимог статей 74, 80 Закону № 2453-VI.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 5 червня 2000 року № 762/2000 ОСОБА_6 призначено строком на п'ять років на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області.

Постановою Верховної Ради України від 2 листопада 2006 року № 308-V ОСОБА_6 обрано на посаду судді місцевого Токмацького районного суду Запорізької області безстроково.

6 грудня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до Комісії з заявою, в якій просив рекомендувати його для обрання на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку відомостей про кандидата на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 щодо дотриманням ним вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 Закону № 2453-VI, а також розглянуто: довідку про показники роботи судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_6 за період роботи з 2009 року до 2013 року; інформацію щодо скасування та зміни судових рішень, ухвал і постанов, винесених під головуванням судді ОСОБА_6; інформацію, надану головою Апеляційного суду Запорізької області; інформацію, надану головою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду; повідомлення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області; рішення Ради суддів загальних судів від 6 грудня 2012 року № 24 «Про результати вивчення стану організаційного забезпечення та діяльності Токмацького районного суду Запорізької області».

Комісія, врахувавши результати проведеної перевірки, показники розгляду суддею Ушатим І.Г. справ, інформацію надану апеляційними судами Запорізької та Дніпропетровської областей, а також особисті та моральні якості цього судді, дійшла висновку про відмову ОСОБА_6 в рекомендуванні для переведення на роботу на посаду судді до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Комісії від 3 лютого 2014 року № 11/пс-14 судді Токмацького районного суду Запорізької області Ушатому Ігорю Глібовичу, раніше обраному на посаду судді безстроково, відмовлено у рекомендуванні для переведення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слід зазначити, що згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення Комісії ґрунтується на дискреційних повноваженнях Комісії, суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи положення чинного законодавства України, зокрема стосовно порядку розгляду Комісією питання про переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації, суд приходить до висновку, що розгляд такого питання відносно ОСОБА_6 здійснено із додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено обставин порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача.

Підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач, відсутні.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

Л.В. Ланченко

О.І. Степашко

Ю.І. Цвіркун

В.П. Юрченко