Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2016 р. м. Київ К/800/43323/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (далі - Управління) до Відкритого акціонерного товариства "Племзавод ім.Шмідта" (далі - ВАТ «Племзавод ім.Шмідта») про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Управління звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: стягнути з ВАТ «Племзавод ім.Шмідта» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 4903 грн 18 коп.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ВАТ «Племзавод імені Шмідта» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 призначено пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управлінням на адресу відповідача надсилався розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню ВАТ «Племзавод ім.Шмідта» за січень 2015 року та по яким утворилася заборгованість в розмірі 4903 грн 18 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з абзацом 4 пункту першого статті 2 Закону України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач, як платник фіксованого сільськогосподарського податку не повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058- IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 №21-1 (далі - Інструкція) відшкодовуються витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.7 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

На підставі абзацу 4 пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, відповідача, як платника фіксованого сільськогосподарського податку, було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Разом з тим, Законом України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» виключено з Податкового кодексу України, а з 1 січня 2015 року платники такого податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку і відповідно з 1 січня 2015 року у вказаної категорії платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Таким чином, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах цим працівникам.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановили обставини справи, однак порушили норми матеріального права, то виходячи з приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області задовольнити.

Скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Племзавод ім.Шмідта" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 4903 грн 18 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.Ф. Ситников