Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/69249/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року

у справі № 2-а-4614/10/1570

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

про визнання скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402360 від 04 травня 2006 року (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 18 червня 2010 року).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402360 від 04 травня 2006 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - грального автомату у вигляді стовпа, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 27 квітня 2006 року на бланку № 005053 (зареєстрований за № 15530462/23-60).

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» , які полягали у тому, що позивачем використовується гральний автомат з грошовим виграшом типу «Містер Твістер» з чотирма гральними місцями, що потребує придбання торгового патенту на кожне гральне місце, тоді як у позивача наявний лише один торговий патент серії НОМЕР_1 від 25 вересня 2002 року.

04 травня 2006 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення №0000402360, яким на підставі статей 8, 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосувала до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 22193,40 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно довідки виробника - фірми «Одрекс» гральний автомат «Містер Твістер» є конструкцією єдиного грального автомату для здійснення однієї азартної гри в один проміжок часу, у зв'язку з чим здійснення господарської діяльності з використання вказаного грального автомату потребує отримання лише одного торгового патенту.

Однак, погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обумовлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Колегія суддів вказує, що з правового аналізу зазначених правових норм слідує, що законодавець розрізняє такі поняття, як гральні заклади/казино, гральні доми та подібні до них інші гральні місця, гральне обладнання/гральний автомат, гральний стіл з кільцем рулетки, інші гральні столи, кегельбани, столи для більярду та окреме гральне місце. Під останнім розуміється місце для проведення в певний проміжок часу однієї азартної гри незалежно від кількості учасників цієї гри.

При цьому, домінантою такого законодавчого припису є гральне місце, а не гральний стіл, а відтак, за змістом частини 4 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гральне місце - це місце, на якому проводиться одночасно лише одна азартна гра. Відповідно гральний стіл - це стіл з одним гральним місцем для проведення одночасно однієї азартної гри.

Згідно з пунктом 1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року №40/374 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Гральні автомати можуть бути об'єднані в єдиний грально-розважальний комплекс. При цьому гральний автомат, що входить в даний комплекс, може мати всі основні блоки грального автомату, або окремі його складові можуть бути загальними для всього комплексу.

У процесі гри на гральному автоматі, що входить до грального комплексу, ситуація, що виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.

Отже, якщо устаткування кожного з гральних місць грального автомата підпадає під вищезазначені поняття грального автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, що складається з двох і більш гральних автоматів, з'єднаних в один корпус. У зв'язку з цим суб'єкт господарської діяльності в сфері грального бізнесу повинен придбати торгові патенти на кожний гральний автомат, що входить до складу грально-розважального комплексу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу, що для придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг з використанням гральних автоматів, які мають декілька окремих гральних місць, слід застосовувати положення частини 4 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка передбачає видачу торгового патенту на кожне окреме гральне місце.

Гральний автомат «Містер Твістер» є гральним комплексом, що складається з чотирьох гральних автоматів, з'єднаних в один корпус і має чотири гральних місця. При цьому, кожен гравець на гральному автоматі «Містер Твістер» грає автономно і незалежно від інших гравців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 22193,40 грн. згідно оспорюваного рішення за порушення вимог статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», з огляду на що відсутні підстави для скасування такого рішення.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. Бившева

Судді: А.М. Лосєв

Т.М. Шипуліна