Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/89048/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011

у справі № 2а-2160/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011, в позові про скасування рішення від 11.02.2010 № 0001071701/0 відмовлено.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 240000,00 грн. згідно з рішенням від 11.02.2010 № 0001071701/0, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.02.2010 № 1053/17-01/2625401195/44, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), а саме: не оприбутковано готівку в загальній сумі 48000,00 грн. у 2008 році, яка не відображена в книзі обліку доходів та витрат. Вказаний висновок був зроблений податковим органом на підставі звітів платника єдиного податку за 2008 рік, поданих СПД ОСОБА_2, згідно з якими обсяг виручки становив 262000,00 грн., у той час, як в книзі обліку доходів і витрат відображена виручка за 2008 рік в сумі 214000,00 грн.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Статтею 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 встановлено, що платники єдиного податку фізичні особи зобов'язані вести книгу обліку доходів та витрат. Порядок ведення книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269, книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Відповідно до пункту 8 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» від 29.10.1999 № 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян від 21.04.1993 № 12; при цьому обов'язковому заповненню підлягають графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу), «чистий дохід»; наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.

У судовому процесі встановлено, що позивач в 2008 році був платником єдиного податку, а отже, на нього, як на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, покладається обов'язок ведення книги обліку доходів і витрат.

Не відповідність загальної суми виручки, відображеної у книзі обліку доходів і витрат, сумі виручки, вказаної у звіті платника єдиного податку, позивач пояснює арифметичною помилкою при заповненні звіту за 3-й квартал 2008 року. Суди попередніх інстанцій, враховуючи, що у судовому процесі позивачем не надано доказів звернення до податкового органу з виправленням показників звіту, правильно оцінили ці доводи не доведеними.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій, при застосуванні норми пункту 2.6 Положення № 637, не звернули увагу на мету правового регулювання цієї норми - забезпечення контролю за порядком розрахунків готівкою, за обліком виручки в готівці, в тому числі і в податковому обліку. У той же час, позивач при складанні звітів платника єдиного податку задекларував суму виручки, яка є більшою від суми виручки вказаної у книзі обліку доходів і витрат. Це, незважаючи на порушення позивачем порядку ведення книги обліку доходів і витрат, свідчить про відсутність у нього наміру вивести з-під обліку готівку в сумі 48000,00 грн., а отже йде у розріз із метою правового регулювання, встановленого нормою пункту 2.6 Положення № 637.

Водночас, статтею 250 Господарського кодексу України (ГК) в редакції, чинній до 1 січня 2011 року, встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за вказані порушення за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки встановлені за порушення визначених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, факт порушення мав місце у 3-у кварталі 2008 року, що підтверджується актом перевірки складений 01.02.2010 (а.с.14), то штрафні (фінансові) санкції, застосовані згідно з рішенням від 11.02.2010 № 0001071701/0, є неправомірними.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011; позов задовольнити: скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 11.02.2010 № 0001071701/0.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін В.П. Юрченко