Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/2565/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011

у справі № 2-а-1634/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства (ДП) «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» просить змінити постанову суду першої інстанції, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та задовольнити позов

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 12.11.2009 № 702/15-3/01188477/12. Згідно з висновками цього акту позивач як підприємство, що засноване на загальнодержавній власності, відповідно до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (Закон № 835-VІ) сплачує до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Порушивши норми підпункту 7.8.2 пункту 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): несвоєчасно сплачений авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті частини чистого прибутку за 1-е півріччя 2009 року у сумі 14300,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 18.11.2009 № 0000731530 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28600,00 грн., які встановлені нормою підпункту 17.1.9 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ).

У судовому процесі встановлено, що позивач, який є державним унітарним підприємством, 05.08.2009 подав до СДПІ у м. Одесі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році відповідно до ст. 59 Закону № 835-VІ, визначивши частину чистого прибутку, що підлягає сплаті, в сумі 87200,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» (Закон № 1251-ХІІ) (втратив чинність з 1 січня 2011 року) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

В статях 14, 15 цього Закону наведений вичерпний перелік загальнодержавних, місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 3 ст. 1 Закону № 1251-ХІІ встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Статтею 59 Закону № 835-VІ установлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків.

Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

За змістом вказаних правових норм зазначений платіж, а саме: частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, перелік яких встановлений ст. 59 Закону № 835-VІ, - хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 14 та 15 Закону № 1251-ХІІ, а тому вказаний платіж не є податковим платежем. Враховуючи це, а також норми пункту 1.5 ст. 1, пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, згідно з якими штрафні санкції, встановлені цим Законом, можуть накладатись на платників податків лише у випадку порушення податкового законодавства, у відповідача не було законних підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки встановлений Законом № 835-VI платіж не є податковим зобов'язанням. Та обставина, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача саме за прострочення сплати до державного бюджету частини прибутку (доходу) на виконання ст. 59 Закону № 835-VІ, підтверджується приєднаними до справи копіями платіжних доручень від 06.08.2009 № 2807 та від 13.08.2009 № 2949 про сплату на казначейський рахунок частини прибутку, що вилучається до бюджету за 2-й квартал 2009 року, в сумах 10000,00 грн. та 77200,00 грн. відповідно (а.с. 59). Згідно з актом перевірки ці суми за вказаними платіжними дорученнями визнані контролюючим органом дивідендами, правове регулювання сплати авансового внеску з яких як частини податкового зобов'язання з податку на прибуток встановлено підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.

Суди попередніх інстанцій, визнаючи правомірним рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, не звернули увагу, що платежі, встановлені цим підпунктом, і ст. 59 Закону № 835-VІ, мають різну правову природу, що обумовлює і різний правовий режим регулювання їх сплати. Неправильне застосування судами попередніх інстанцій наведених норм матеріального права призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011.

Позов задовольнити: скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2009 № 0000731530.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев