Історія справи

Постанова ВАСУ від 07.06.2016 року у справі №813/7996/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року м. Київ К/800/42806/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати наказ Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 23-о від 30 вересня 2013 року про його звільнення з посади головного державного податкового інспектора юридичного сектору Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, поновити його на посаді з 30 вересня 2013 року та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 9 685,44 грн., а також поштові видатки в сумі 121,49 грн. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 23-о від 30 вересня 2013 року «Про звільнення у зв'язку з скороченням штатної чисельності». Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області з 30 вересня 2013 року. Стягнуто з Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17 161,92 грн. з утриманням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, а також сум отриманих у період перебування на обліку в органі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць звернено до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування зазначених рішень та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював на посаді головного державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», наказу Державної податкової служби від 3 червня 2013 року № 31 «Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Львівській області» розпочато реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Львівській області.

Наказом Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області № 213 від 5 липня 2013 року «Про питання реорганізації ДПІ у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби та порядок підписання документів під час реорганізації» розпочато реорганізацію (шляхом приєднання) ДПІ у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби.

19 липня 2013 року ОСОБА_4 попереджено про наступне звільнення із займаної посади 19 вересня 2013 року, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), з яким він ознайомився, про що свідчить його особистий підпис.

При цьому, позивачу не запропоновано іншої роботи, відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

Наказом Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 30 вересня 2013 року № 23-о ОСОБА_4 звільнено з займаної посади головного державного податкового інспектора юридичного відділу, у зв'язку з реорганізацією і змінами у штатному розписі на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Підставою вказано протокол №1 від 18 вересня 2013 року засідання профспілкового комітету ДПІ у Самбірському районі Львівської області, яким надано згоду на звільнення, в тому числі, позивача.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Отже, при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки відповідачем вказані приписи чинного трудового законодавства в повному обсязі не виконані, трудові права позивача, як працівника, порушено, то, відповідно, вони підлягають судовому захисту.

Крім того, як встановлено судами, юридичний відділ, в якому працював позивач, складався з трьох штатних одиниць: начальника відділу, головного державного інспектора та старшого державного інспектора. Після реорганізації юридичний відділ змінено на юридичний сектор, в склад якого входило дві штатні одиниці: завідувач сектору та головний державний інспектор. Посада з функціональними обов'язками яку займав позивач в установі яка реорганізовувалась згідно штатного розпису була наявна в Самбірській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, а тому посада головного державного інспектора юридичного відділу, яку обіймав позивач, в результаті реорганізації ДПІ у Самбірському районі Львівської області скорочена не була.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що фактично відбулась зміна назви посади, яку займав позивач, без зміни її функціональних обов'язків: головний державний інспектор юридичного відділу на головний державний інспектор юридичного сектору.

Відповідно до листа погодження кандидатур ДПІ у Самбірському районі Львівської області залишено на посадах: ОСОБА_5, яка має неповну вищу освіту за спеціальністю товарознавство, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які зі слів позивача мають менший стаж роботи.

Однак, вказані обставини, як і факт порушення переважного права позивача залишення на роботі із врахуванням саме стажу роботи, кваліфікації, тощо, відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано.

Оскільки суди під час розгляду справи встановили, що звільнення позивача не пов'язане зі скороченням штату працівників відповідача, зокрема, посади, яку він обіймав, а саме звільнення проведено без дотриманням процедури вивільнення працівника, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо протиправності такого звільнення та наявності підстав для поновлення його на роботі і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням наведеної норми закону безпідставним є поновлення ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, на яку відповідач його не переводив та з якої не звільняв.

Таким чином, позовна вимога про поновлення ОСОБА_4 на роботі підлягає задоволенню частково, а саме поновлення на тій посаді, з якої позивача було звільнено - головного державного податкового інспектора юридичного відділу ДПІ у Самбірському районі Львівській області Державної податкової служби.

У свою чергу, після поновлення ОСОБА_4 на посаді відповідач зобов'язаний вжити заходів для призначення (переведення) позивача на посаду головного державного інспектора юридичного сектору Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.

Керуючись статтями 222, 225, 231 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року викласти в такій редакції:

«Поновити ОСОБА_4 на посаді головного державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби з 30 вересня 2013 року.»

В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

С.В. Головчук

Ю.К. Черпак