Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/36265/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012

у справі №2а/0570/2644/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту -позивач, ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.01.2012 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: - 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не включеними до інших угруповань. Зазначена заява зареєстрована у відповідача 24.01.2012. На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 02.02.2012 №3236/К/17-113-12, якою позивача повідомлено про відсутність підстав у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем роздрібної торгівлі ювелірними виробами, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач посилається на терміни «дорогоцінні метали» та «дорогоцінне каміння», що наведені в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними». Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 25.01.2012 №2726/10-17-414 не зазначено.

Задоволення позову суди попередніх інстанцій аргументували тим, що діяльність позивача не підпадає під обмеження п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України стосовно права бути платником єдиного податку. Про те, з таким висновками судів, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Згідно з п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2012 по 01.07.2012 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 22.03.2012 №4014-VI та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 №4834-VI) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють: видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Поняття «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» у Податковому кодексі України не визначено. Згідно з п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» дорогоцінними металами є золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Поняття виробу з дорогоцінного металу наведе в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженій наказом Міністерства фінансів України №244 від 20.10.1999.

Згідно з п. 1.5 вказаної Інструкції виробом з дорогоцінного металу є будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту.

Таким чином, спеціальний Закон у галузі контролю за операціями з цінними металами відносить ювелірні вироби до дорогоцінних металів та, відповідно, торгівлю ювелірними виробами - до торгівлі дорогоцінними металами.

За таких обставин, з часу набрання чинності (01.01.2012) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 22.03.2012 №4014-VI та до часу набрання чинності (01.07.2012) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 №4834-VI, яким було внесено зміни до п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, особи, які здійснювали торгівлю ювелірними виробами не мали правових підстав для перебування на спрощеній системі оподаткування, а, відтак не були позбавлені обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій та отримувати торговий патент, оскільки пп. «а» п. 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 22.03.2012 №4014-VI розповсюджується на осіб, які мали право бути платниками єдиного податку.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Н.Г. Пилипчук (підпис)М.О. Федоров