Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2015 р. м. Київ К/800/63624/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І., Кочана В.М.,

за участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., позивача ОСОБА_1, представників відповідача Фоміна А.А., Грождан О.В., розглянувши в касаційному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дії та скасування наказу за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України про призначення його на не вакантну посаду - заступника начальника юридичної служби командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

скасувати параграф 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2014 року №372 про призначення його на вище згадану не вакантну посаду;

стягнути судові витрати.

Посилався на незаконність призначення на нижчу посаду ніж він обіймав, до того ж така посада була не вакантною

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2014 року постанову окружного суду скасував в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України стосовно призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника юридичної служби командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України згідно параграфу 1 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 3 липня 2014 року №372 та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким визнано протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України по призначенню ОСОБА_1 на посаду заступника начальника юридичної служби командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України згідно параграфу 1 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 3 липня 2014 року №372. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що з огляду на скасування на час розгляду справи в суді спірного наказу, відсутні порушення прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

В судовому засіданні представники відповідача, вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримали.

Позивач проти доводів касаційної скарги заперечив.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб.

При цьому, під діями розуміється активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб і за своїм призначенням спрямована на зміну юридичного та фактичного стану цих осіб.

Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2014 року №372 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника юридичної служби Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, тому, в даному випадку, мала місце не дія суб'єкта владних повноважень, а рішення (наказ).

Зазначений наказ виданий в супереч вимогам, передбаченим Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення), оскільки позивача, який обіймав посаду помічника командувача Військово-Морських Сил України з правової роботи - начальника юридичного відділу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, призначено на нижчу посаду - заступником начальника юридичної служби Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, без достатніх підстав.

Згідно підпункту 3 пункту 82 Положення ( в редакції на час винесення наказу) на нижчі посади призначаються військовослужбовці:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації;

за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;

у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

у порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Представником відповідача не надано доказів про правомірність прийнятого рішення.

Крім того, як вірно встановлено судами, посада, на яку був призначений ОСОБА_1, не була вакантною.

З урахуванням наведених обставин та норм права, підлягають визнанню протиправними не дії суб'єкта владних повноважень, а пункт 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2014 року № 372, тому суд з метою захисту порушеного права вважає за можливе вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним наказ.

Той факт, що на час розгляду справи наказ, який оспорюється в судовому порядку, скасовано не свідчить про відсутність порушеного права та можливості його захисту. За правилами пункту 1 частини другої статті 162 КАС України при визнанні протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, суд повинен скасувати зазначене рішення (дії чи бездіяльність) або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Тобто, скасування правового акту спрямоване на припинення настання юридичних і фактичних наслідків, які передбачалися, коли акт приймався і набував чинності.

Приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили протиправність акта, існували на момент його прийняття, то зазначений акт підлягає скасуванню з моменту його прийняття.

За наведених обставин, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 229 КАС України, і ухваленню нового рішення про задоволення позову частково.

Визнати протиправним пункт 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2014 року № 372 про призначення полковника юстиції ОСОБА_1, колишнього помічника командувача Військово-Морських Сил України з правової роботи - начальника юридичного відділу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, на посаду - заступника начальника юридичної служби Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Скасувати вказаний пункт наказу з моменту його прийняття, тобто 03 липня 2014 року.

Позивачем не надано документального підтвердження судових витрат, які ним понесені при розгляді справи, тому в цій частині позовні вимоги безпідставні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу представника Генерального штабу Збройних Сил України задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову частково.

Визнати протиправним пункт 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2014 року № 372 про призначення полковника юстиції ОСОБА_1, колишнього помічника командувача Військово-Морських Сил України з правової роботи - начальника юридичного відділу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, на посаду - заступника начальника юридичної служби Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Скасувати вказаний пункт наказу з моменту його прийняття, тобто 03 липня 2014 року.

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

В.М. Кочан