Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/89355/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.12.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

у справі № 2а-6374/10/1470

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Нікфінпром»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

про визнання неправомірними дій та протиправною бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Нікфінпром» (далі по тексту - позивач, ПП «Фірма «Нікфінпром») звернулось до суду з позовом (з уточнюючими позовними вимогами) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання неправомірними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, що полягають у визнанні правочинів, укладених між ПП «Фірма «Нікфінпром»та ПП «Атлантік-Стар» нікчемними та у визнанні відсутності поставок ПП «Атлантік-Стар» товарів, робіт, послуг ПП «Фірма Нікфінпром» у грудні 2009 року; визнання неправомірними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва щодо невизнання права ПП «Фірма «Нікфінпром» на податковий кредит за операціями здійсненими за вказаними договорами та неправомірним зменшенням сум податкового кредиту, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року про обсяги придбання та продажу, та по невизнанню права ПП «Фірма «Нікфінпром» на податковий кредит в розмірі 2487024,92 грн.; визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, що полягає в невиконанні вимог діючого законодавства України зі складання за наслідками перевірки, в разі виявлення порушень податкового законодавства, рішень у формі податкових повідомлень або довідки про відсутність порушень та невиконання вимог «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затверджених наказом ДПА України та Наказу №327 ДПА України від 10.08.2005 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, що полягає в невиконанні вимог Наказа ДПА №327 від 10.08.2005 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та неприйнятті податкового повідомлення-рішення. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності визначення розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість у грудні 2009 року у розрізі контрагентів, за результатами якої складено акт від 02.07.2010 №2389/231-00/36271001.

У висновку вказаного акта перевірки контролюючим органом викладено думку про нікчемність угод, укладених з ПП «Атлантік-Стар», за якими позивачем сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2009 року, з підстав відсутності поставок товарів, робіт, послуг .

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем під час проведення перевірки не досліджено договорів та документів, які підтверджують виконання обумовлених зобов'язань, а також не наведено жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності угод, укладених позивачем з ПП «Атлантік-Стар», а також те, що відповідач не вчинив передбачені чинним законодавством дії, а саме, не прийняв податкове повідомлення-рішення чи довідку з приводу висновків акта перевірки.

Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Згідно пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадку, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборі (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платників податків).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 № 925/11205 (далі по тексту - Порядок № 327) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно пунктом 1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

В разі ж, якщо платник податків вважає, що викладена в акті перевірки інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм процесуального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Фірма «Нікфінпром» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров