Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2016 р. м. Київ К/800/9704/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі № 808/7177/14 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Плахута Л.В., треті особи - Фермерське господарство "ОСОБА_6", ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2014 року ОСОБА_8 звернулась до суду із позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Плахути Людмили Василівни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки індексний номер 16290367 від 07.10.2014 року на земельну ділянку площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язання відповідача внести до Державного реєстру прав запис про скасування вчиненого ним 03.10.2014 року о 15:19:34 год. запису про державну реєстрацію іншого права - права оренди земельної ділянки, індексний номер 16290367 від 07.10.2014 року на земельну ділянку площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, залишеною без змін Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про те, що оскільки у відповідача були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачені ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскаржуване рішення прийняте держаним реєстратором на підставі та в межах повноважень, визначених вказаним цим Законом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 квітня 2000 року на ім'я ОСОБА_7 було видано державний акт серії ЗП №051105 на право власності на земельну ділянку площею 6,8299 га, розташовану на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення боргу, ОСОБА_9 набула право власності на земельну ділянку і на цій підставі їй було видано 27 травня 2008 року державний акт серії ЗП №048396 на право власності на земельну ділянку площею 6,8299 га, розташованої на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №048396, який був виданий 27 травня 2008 року, ОСОБА_9, проведена державна реєстрація належного їй на праві власності на земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1, а.с. 136).

Згідно витягну з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №26296839 від 02.09.2014 року засвідчено право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку станом на 02.09.2014 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції від 17 листопада 2010 року, скасовано Державний акт серії ЗП №048396, виданий 27 травня 2008 року ОСОБА_9 на право власності на земельну ділянку площею 6,8299 га, розташовану на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку та зареєстровану на ім'я ОСОБА_9 земельну ділянку розміром 6,8299 га, розташовану на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, повернуто ОСОБА_7 вказану вище земельну ділянку. Зазначене рішення набрало законної сили 17 листопада 2010 року.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 лютого 2014 року у справі №2-2242/10 було роз'яснено рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року, а саме: роз'яснено, що зазначеним рішенням земельна ділянка площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повернута ОСОБА_7 у приватну власність. Зазначена ухвала набрала законної сили.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_7 20 квітня 2000 року, ОСОБА_7 21 вересня 2012 року уклала з ФГ «ОСОБА_6» договір оренди земельної ділянки, який в подальшому пройшов державну реєстрацію прав та їх обтяжень та державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

02 вересня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_10 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15519861 від 02.09.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Московська сільська рада (кадастровий номер -НОМЕР_1), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Як підстава виникнення права власності зазначено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП№048396, виданий 27 травня 2008 року відділом земельних ресурсів у Вільнянському районі.

03 жовтня 2014 року ФГ «ОСОБА_6» звернулось до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області з заявою про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надавши при цьому договір оренди земельної ділянки, укладений 21.09.2012 року між ОСОБА_7 та ФГ «ОСОБА_6».

07 жовтня 2014 року відповідачем прийняте рішення №16290367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16290367, на підставі якого 03 жовтня 2014 року проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ФГ «ОСОБА_6

07 жовтня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_11 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий 20.04.2000 року Вільнянською РДА Запорізької області. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16420218 від 13.10.2014 року.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначає, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною першою ст.19 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року за №868 (далі - Порядок №868).

Згідно із вимогами Закону та вищезазначеного Порядку №868, підставою для проведення державної реєстрації перш за все є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.15 Порядку №868, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Отже, на виконання своїх службових обов'язків державний реєстратор повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства щодо реєстрації права на нерухоме майно.

Пунктом 20 Порядку №868 передбачено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, 07 квітня 2014 року ОСОБА_7 звернулась до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяження і 11 квітня 2014 року рішенням (№12347395) Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_7 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обмежень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у задоволенні позову, зокрема, про визнання протиправним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11 квітня 2014 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 та скасування вказаного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12347395 від 11 квітня 2014 року відмовлено. Судові

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, вказана правова норма встановлює, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, тобто види такої реєстрації чітко визначені цим Законом.

Частина 3 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, при подачі заяви про реєстрацію, подаються також відповідні належної форми правовстановлюючи документи, що посвідчують те чи інше право.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Частиною першою статі 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про порушення державним реєстратором вимог законодавства внаслідок здійснення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки індексний номер 16290367 від 07.10.2014 року на земельну ділянку площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки, виходячи з вищенаведених положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 868, реєстрація похідного речового права не може бути здійснена без реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор, проводячи державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки індексний номер 16290367 від 07.10.2014 року на земельну ділянку площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, діяв на не на підставі, та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому судові рішення підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до Державного реєстру прав запис про скасування вчиненого ним 03.10.2014 року. запису про державну реєстрацію іншого права - права оренди земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, не може не може виходити за межі завдань адміністративного судочинства та не може втручатися в дискреційні повноваження органу і перебарати на себе повноваження відповідача.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині позову.

Відповідно до ст. 229 суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Плахута Л.В., треті особи - Фермерське господарство "ОСОБА_6", ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Плахута Л.В. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки індексний номер 16290367 від 07 жовтня 2014 року на земельну ділянку площею 6,83 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: