ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року м. Київ справа № 800/245/16

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю позивача представника позивача представника відповідача Заяць В.С. - (суддя-доповідач) Сороки М.О., Леонтович К.Г., Стрелець Т.Г., Чалого С.Я., Корінець Ю.О., ОСОБА_7, ОСОБА_8, Біркіної А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними, визнання рішення незаконним та його скасування, визнання подання незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2016 року ОСОБА_7 звернувся із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ) про

визнання незаконним та скасування рішення ВККСУ від 08 квітня 2016 року, яким рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області;

визнання незаконним подання ВККСУ про переведення судді Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області;

визнання протиправними дії ВККСУ щодо внесення подання про переведення судді Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області;

зобов'язання ВККСУ відкликати подання про переведення судді Дніпровського районного суду м.Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням процедури переведення суддів, обраних безстроково у випадку ліквідації судів, встановленої Законом України «Про судоустрій і статус суддів», порушує його конституційні гарантії, встановлені статтями 33, 43 Конституції України, суперечить конституційним гарантіям незалежності суддів, закріплених статтею 126 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що закріплюють таку складову незалежно судової системи як незмінюваність, суперечить КЗпПУ, що гарантує збереження за працівником робочого місця у випадку реорганізації установи.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та посилались на статтю 82 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що регламентує порядок переведення судді безстроково до іншого суду, зазначили, що відповідно до цієї статті повноважень у ВККСУ на прийняття рішення про рекомендування на переведення судді у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду не було.

При прийнятті рішення відповідачем не було враховано, що він із сім'єю тривалий час проживає у м. Херсоні, діти навчаються, він займається науковою діяльністю, мав намір перевезтись до Херсонського міського суду, що підтверджується рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Херсона.

Представник відповідача позов не визнала, зазначила, що ВККСУ, приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Рекомендувавши позивача до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області відповідач виходив з того, що частина 2 статті 53 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» надає можливість у випадку реорганізації чи ліквідації суду переводити суддю без його згоди. Зазначила, що повноваження ВККСУ на надання рекомендації позивача передбачені статтею 82 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Суд, заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що з 1999 року позивач проживає в м. Херсоні.

Разом із позивачем проживають його діти ОСОБА_9, 1997 року народження, та ОСОБА_10, 2001 року народження.

У місті Херсоні також проживають батьки позивача ОСОБА_11, 1947 року народження, та ОСОБА_12, 1953 року народження.

Указом Президента України № 926/2002 від 14 жовтня 2002 року позивач був призначений на посаду судді місцевого Дніпровського районного суду м. Херсона.

Постановою Верховної Ради України № 298 від 22 травня 2008 року позивач обраний на посаду судді місцевого Дніпровського районного суду м. Херсона безстроково.

Позивачу у 2012 році присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук, з 2012 року він є доцентом кафедри галузевого права Херсонського державного університету та займається викладацькою діяльністю.

Указом Президента України від 19 січня 2016 року №15 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», відповідно до пункту 23 частини першої статті 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ліквідовано Дніпровський районний суд м.Херсона, Комсомольський районний суд м.Херсона, Суворовський районний суд м.Херсона; утворено Херсонський міський суд. Цей Указ набрав чинності з дня його опублікування.

Позивач звертався до відповідача з проханням про сприяння переведення до Херсонського міського суду, що підтверджується рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду № 12 від 11 березня 2016 року.

Позивач надав згоду на його переведення, що підтверджується заявою позивача відповідачу про його рекомендацію на переведення, форма якої затверджена Положенням про порядок переведення судді до іншого суду того самого рівня у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 жовтня 2015 року № 68/зп-15.

Рішенням ВККСУ від 08 квітня 2016 року позивача рекомендовано для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Рішення мотивоване необхідністю забезпечення належної роботи Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

На час прийняття оспорюваного рішення в Херсонському міському суді було 30 вакантних суддівських посад, що підтверджується довідкою ТУ ДСА України в Херсонській області та відомостями, наданими ВККСУ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже при прийнятті рішень та вчиненні дій ВККСУ, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п'яти років, крім випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до цього Закону.

Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:

1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;

2) в порядку дисциплінарного стягнення.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККСУ вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону.

Процедура переведення суддів, обраних безстроково визначена частиною 1 статті 82 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, передбаченого статтею 73 цього Закону, на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті. Частина 2 статті передбачає, що переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня може здійснюватись Президентом України без конкурсу тільки у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що стаття 82 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачає будь-яких рекомендацій чи подань ВККС у процедурі переведення судді у випадку ліквідації суду, в якому він обіймає посаду, та наділяє лише Президента України повноваженнями щодо переведення таких суддів. Зі змісту статті випливає, що заява про переведення в такому випадку подається суддею на ім'я Президента України та не потребує рекомендації чи подання від ВККСУ.

Положенням про Адміністрацію Президента України, що затверджене Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010 (далі - Положення № 504) передбачено, що Адміністрація Президента України (далі - Адміністрація) є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України (пункт 1 Положення № 504).

Основними завданнями Адміністрації, як визначено пунктом 3 Положення № 504, є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до підпунктів 8, 11 пункту 4 Положення № 504 Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань опрацьовує і подає на підпис Президентові України проекти указів, розпоряджень Президента України, інших документів; опрацьовує внесені в установленому порядку пропозиції щодо утворення і ліквідації судів, першого призначення на посаду професійного судді, переведення суддів, звільнення суддів з посад.

Згідно підпункту 1 пункту 5 Положення № 504 Адміністрація для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

До повноважень ВККСУ відповідно до пункту 1 частини 1 статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відноситься ведення обліку даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції, у тому числі вакантних.

Здійснивши системний аналіз зазначених норм, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що при переведенні судді, обраного безстроково, до іншого суду без конкурсу у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду не передбачається участь ВККСУ у процесі переведення, крім інформування Президента України про наявність вакантних посад суддів у судах загальної юрисдикції.

Крім цього, як зазначалось, частиною 2 статті 82 Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня може здійснюватися Президентом України без конкурсу тільки у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Як встановлено судом позивач разом із сім'ю тривалий час проживає у м. Херсоні, займається, крім перебування на посаді судді Дніпровського районного суду м. Херсона, науковою та викладацькою діяльністю, дочка навчається у гімназії ім. Лавреньова у м. Херсоні, син займається підприємницькою діяльністю.

При прийнятті оскаржуваного рішення ВККСУ на зазначені обставини уваги не звернула.

При вирішенні питання про переведення позивача до іншого суду у зв'язку із ліквідацією Дніпровського районного суду м. Херсона, хоча ним і була подана заява про переведення до іншого суду без зазначення його найменування, ВККСУ не було враховано його бажання на переведення до Херсонського міського суду, висловлене у рішенні зборів судів Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 березня 2016 року, яке було отримане ВККСУ 17 березня 2016 року.

Зі змісту протоколу засідання ВККСУ від 08 квітня 2016 року вбачається, що при розгляді питання про надання рекомендації на переведення позивача до іншого суду в зв'язку із ліквідацією Дніпровського районного суду м. Херсона, питання про його переведення до Херсонського міського суду, при наявності у ньому 30 вакансій посад суддів, не обговорювалося, думка позивача з цього приводу не заслуховувалась, хоча він був присутнім на засіданні комісії, що свідчить про те, що ВККСУ не було забезпечено участь позивача у прийнятті рішення щодо нього.

Зі змісту рішення ВККСУ від 08 квітня 2016 року вбачається, що рекомендуючи перевести позивача до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, ВККСУ обґрунтувала своє рішення лише необхідністю забезпечити належну роботу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Будь-яких обґрунтувань щодо неможливості переведення позивача до Херсонського міського суду ВККСУ не навела.

Отже зазначені обставини дають підстави суду вважати, що ВККСУ діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки ВККСУ, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення від 08 квітня 2016 року, яким рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині визнання незаконним та скасування рішення ВККСУ від 08 квітня 2016 року, яким рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Вимоги про визнання незаконним подання ВККСУ про переведення судді Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області; визнання протиправними дії ВККСУ щодо внесення подання про переведення судді Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області; зобов'язання ВККСУ відкликати подання про переведення судді Дніпровського районного суду м.Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, Президентові України на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області задоволенню не підлягають, так як визнання незаконним та скасування рішення ВККСУ від 08 квітня 2016 року, яким рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, повністю відновлюються порушені права позивача.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1, 2 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме квитанції № 0271810026, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 551,21 грн., що підлягає поверненню позивачу шляхом стягнення з Державного бюджету на користь позивача 551,21 грн. сплаченого ним судового збору.

Позивачем інших доказів на підтвердження здійснення ним судових витрат, зокрема витрат, пов'язаних із приїздом до міста Києва з міста Херсона суду не надано, а тому вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрат пов'язаних із прибуттям до суду задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 квітня 2016 року, яким рекомендовано суддю Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_7, обраного безстроково, для переведення на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 551,21 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: