Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/36947/12

№ К/9991/36947/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П., розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012

у справі № 2а-16717/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 № 0003701502; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 22.02.2010 між ТОВ «Мульті-Керам» та ТОВ «Мак Девід» укладено договір про спільну діяльність (а.с.9-11).

Відповідно до протоколу № 1/1 від 22.02.2010 зборів учасників договору про спільну діяльність від 22.02.2010 особою, відповідальною за нарахування та сплату податків та зборів, визначено ТОВ «Мульті-Керам».

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.03.2011 № 108/15-420, про порушення договором про спільну діяльність норм підпункту 49.18.1 пункту 49.19 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року та за січень 2011 року (а.с.15,16).

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 № 0003701502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (ПК), у розмірі 170,00 грн.

Нормою абзацу першого зазначеного пункту встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із пунктом 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи, що порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.19 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та за січень 2011 року мало місце в період з 1 січня по 30 червня 2011 року (граничний термін подання декларації за грудень 2010 року - 20.01.2011, а за січень 2011 року - 20.02.2011), правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, встановленому абзацом першим пункту 120.1 ст. 120 ПК. Однак, встановивши факт неподання позивачем податкових декларацій за вказані податкові звітні періоди в ці терміни, тобто вчинення позивачем податкових правопорушень, суд зробив помилковий висновок про неправомірність застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій, тоді як такий висновок є правильним тільки щодо штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 168,00 грн. (170,00 грн. - 1,00 грн.х2).

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення , яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Касаційний перегляд справи здійснено відповідно до частини другої ст. 220 цього Кодексу в межах касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити частково, змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012; позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 15.03.2011 № 0003701502 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 168,00 грн.; в іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які приймають участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.В. Вербицька підписМ.П. Зайцев