Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/79080/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Мироненка О.В.,Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» до Державної фінансової інспекції в Черкаській області, третя особа - управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимог, за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Черкаській області № 23-07/51-5377 від 15.06.2012.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що за результатом проведення позапланової виїзної ревізії товариства, Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області зроблені необґрунтовані висновки про наявність підстав щодо відшкодування Аграрному фонду матеріальної шкоди (збитків) внаслідок зайвого нарахування послуг із зберігання зерна пшениці урожаю 2010 року, за результатом якої прийнято спірну вимогу про усунення виявлених порушень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Черкаській області № 23-07/51-5377 від 15.06.2012.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Черкаській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що на виконання звернення УСБУ в Черкаській області від 10.04.2012 № 6/515, постанови Соснівського районного суду міста Черкаси від 10.04.2012 щодо надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії та постанови старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Черкаській області від 10.04.2012 «Про призначення позапланової виїзної ревізії», Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, за результатом проведення якої складно акт № 07-28/004 від 14.05.2012. У ньому зафіксовано, що проведеними перерахунками визначення розміру плати за послуги встановлено, що Аграрному фонду зайво нарахована плата за послуги зі зберігання зерна пшениці урожаю 2010 року за період з 10.09.2010 по 30.06.2010 на загальну суму 303989,70 грн.

На підставі виявлених ревізією порушень, відносно позивача Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області пред'явлено вимогу № 23-07/51-5377 від 15.06.2012, у якій вимагалось:

1.Розглянути матеріали ревізії та вжити заходи ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

2. Вжити заходи щодо відшкодування Аграрному фонду матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 303989,70 грн. внаслідок зайвого нарахування товариству послуг зі зберігання зерна пшениці урожаю 2010 року за період з 10.09.2010 по 30.06.2010.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ревізія ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» проводилась за направленням правоохоронних органів, а тому відповідно до пункту 48 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.4.2006 № 550 далі - Порядок проведення інспектування), Державна фінансова інспекція в Черкаській області повинна була лише проінформувати правоохоронні органами про наслідки її проведення, а не вживати заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом прийняття вимоги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Держфініспекцію визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 2 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-XII).

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (пункт 2 Порядку проведення інспектування).

За правилами пунктів 45, 46 зазначеного Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Таке правило відповідає положенням статті 10 Закону № 2939-XII, пункт 7 якої закріплює право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Пунктом 48 Порядку проведення інспектування передбачено, що у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів. Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених за порушеними кримінальними справами) правоохоронні органи повідомляють контролюючому органу протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення.

Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затверджений на виконання Закону № 2939-XII та Порядку проведення інспектування наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішній справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1166/13040; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), розмежовує дві форми взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та правоохоронними органами в процесі виконання покладених на ці органи завдань, з'ясуванні питань фактів порушень законодавства у фінансово-господарській діяльності підконтрольних установ. По-перше, це проведення контролюючим органом самостійно ревізій за зверненнями правоохоронних органів (порядок призначення і організації врегульований в розділі 2, пункти 2.1-2.12 цього Порядку); і по-друге - залучення працівників контролюючого органу за зверненнями правоохоронних органів для участі в перевірках як спеціалістів (розділ 3, пункти 3.1-3.2 Порядку взаємодії).

При цьому в абзаці восьмому пункту 3.1 Порядку взаємодії встановлено, що лише у випадках (за матеріалами) участі працівників контролюючого органу як спеціалістів у перевірках, що проводилися правоохоронними органами, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів контролюючим органом не направляються, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, передбачених статтею 11 Закону № 2939-XII, не вживаються, протоколи про адміністративне правопорушення не складаються.

У випадку проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу абзац четвертий пункту 5.4 Порядку взаємодії прямо встановлює обов'язок контролюючого органу при передачі ревізійних матеріалів в листі до органу, який запитував інспектування, зазначити, які заходи для усунення порушень законодавства та відшкодування матеріальної шкоди (збитків) ужито контролюючим органом та керівництвом об'єкта контролю.

Таким чином передбачене в пункті 48 Порядку проведення інспектування і пункті 5.2 Порядку взаємодії правило, за якого при проведенні ревізії на підставі звернення правоохоронного органу матеріали ревізії передаються до правоохоронного органу, не позбавляє контролюючий орган можливості реалізації визначеного пунктом 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII права направляти за результатами проведених ревізій загальнообов'язкові для виконання вимоги керівництву підконтрольних установ з метою усунення виявлених порушень законодавства, порядку ефективного використання коштів і майна, належного державі чи територіальним громадам, забезпечення чого є метою діяльності цих органів згідно з положеннями статті 2 цього Закону.

За змістом статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили вказані норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у ній нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - скасувати.

У задоволенні позову ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» до Державної фінансової інспекції в Черкаській області, третя особа - управління Служби безпеки України в Черкаській області, - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: