Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 07.05.2019 року у справі №753/2741/17 Ухвала КЦС ВП від 07.05.2019 року у справі №753/27...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 753/2741/17

провадження № 61-2006св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Карпенко С. О. (судді-доповідача),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Хімавтоматика»,

відповідачі: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , Державне підприємство «Сетам»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Хімавтоматика» на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року Приватне підприємство «Хімавтоматика» (далі - ПП «Хімавтоматика») звернулося з позовом, остаточно уточненим у травні 2016 року, до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр»), ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Дарницький РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві), про визнання недійсними електронних торгів та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

В обґрунтування позову зазначило, що на виконанні у Дарницькому РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві перебуває виконавче провадження № 15262808 про стягнення з ПП «Хімавтоматика» боргу на користь Закритого акціонерного товариства «Турбосталь», організаційно-правову форму якого у подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Турбосталь» (далі - ТОВ «Турбосталь»).

30 вересня 2015 року у рамках цього виконавчого провадження у системі електронних торгів арештованим майном «Сетам» проведено електронні торги із реалізації лота № 96481 - квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить позивачу. Організатором торгів виступило ДП «Інформаційний центр».

Лот у системі «Сетам» опублікований 31 серпня 2015 року. Торги проведені на підставі висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» з незалежної оцінки майна від 18 лютого 2015 року, згідно з яким ринкова вартість квартири становить 863 904 гривень; у подальшому вартість реалізованого майна двічі уцінено.

Позивач зазначає, що оцінка майна проведена 18 лютого 2015 року і на день проведення електронних торгів - 30 вересня 2015 року - шестимісячний строк чинності звіту про оцінку майна закінчився, що безпосередньо впливає на права та законні інтереси боржника, оскільки від визначеної звітом оцінки залежить стартова ціна реалізації майна і сума, яка у подальшому буде спрямована на виконання судового рішення.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майна від 2 вересня 2016 року ринкова вартість даної квартири АДРЕСА_1 станом на 30 вересня 2015 року становила 1 042 267 гривень, тобто більше, ніж визначено звітом від 18 лютого 2015 року.

За результатами електронних торгів, оформлених протоколом № 118514 від 30 вересня 2015 року, переможцем став ОСОБА_2 , який запропонував найвищу цінову пропозицію, останнім строком сплати якої встановлено 15 жовтня 2015 року.

Оскільки у зазначений строк оплата не надійшла, ДП «Сетам», яке не є організатором торгів, за протоколом № 127124 від 5 листопада 2015 року визначило нового переможця - ОСОБА_1

18 листопада 2015 року на підставі протоколу № 127124 державним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів, яким засвідчено придбання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ..

28 грудня 2015 року на підставі акта про проведені електронні торги від 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О. і зареєстроване в реєстрі за № 497, яким посвідчено його право власності на квартиру.

Пославшись на те, що результати проведення електронних торгів оформлені з порушенням законодавства та на день їх проведення заборгованість перед ТОВ «Турбосталь» погашена повністю, ПП «Хімавтоматика» просило визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (лот № 96481), проведені ДП «Інформаційний центр» 30 вересня 2015 року і оформлені протоколом № 118514 від 30 вересня 2015 року, протоколом № 127124 від 5 листопада 2015 року і актом державного виконавця про проведені електронні торги від 18 листопада 2015 року, а також скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 28 грудня 2015 року, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О. і зареєстроване у реєстрі за № 497, яке посвідчує право власності ОСОБА_1 на квартиру.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року, ухваленим у складі судді Леонтюк Л. К., позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (лот № 96481), проведені ДП «Інформаційний центр» 30 вересня 2015 року і оформлені протоколом № 118514 від 30 вересня 2015 року, протоколом № 127124 від 5 листопада 2015 року і актом державного виконавця про проведені електронні торги від 18 листопада 2015 року.

Скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 28 грудня 2015 року, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О. і зареєстроване у реєстрі за № 497, яке посвідчує право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на день проведення електронних торгів у ПП «Хімавтоматика» була відсутня заборгованість перед ТОВ «Турбосталь», тобто правових підстав для реалізації квартири не було. Також суд дійшов висновку, що результати торгів оформлені із порушеннями, так як протокол № 127124 від 5 листопада 2015 року з визначення нового переможця торгів складений не організатором торгів - ДП «Інформаційний центр», а іншою особою.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до участі у справі не залучено співвідповідачем стягувача у виконавчому провадженні № 15262808 ТОВ «Турбосталь», питання про права та інтереси якого вирішив суд першої інстанції при ухваленні рішення, тому, оскільки апеляційний суд не має повноважень із залучення до участі у справі інших осіб, позов не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У січні 2019 року ПП «Хімавтоматика» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року скасувати і залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначає, що набуття майна за результатами прилюдних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, продавцями виступають відповідний орган державної виконавчої служби і організатор електронних торгів, а покупцем є переможець торгів.

На думку заявника, у справах про оскарження результатів прилюдних торгів належними відповідачами є орган державної виконавчої служби, організатор торгів і їх переможець, при цьому обов`язкового залучення до участі у справі стягувача у виконавчому провадженні, який не є стороною правочину купівлі-продажу майна, не вимагається.

Вказує, що відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, продавцем переданого на реалізацію майна виступає організатор торгів, тому у цій справі Дарницький РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві залучений до участі у справі як третя особа.

Позиція інших учасників справи

У липні 2019 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, у якому послалося на безпідставність її доводів. Зазначило, що оскаржені електронні торги організовані і проведені із дотриманням вимог законодавства та жодних порушень при реалізації квартири не допущено.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 17 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Дарницькому РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві перебуває виконавче провадження № 15262808 з примусового виконання судового наказу № 27/181 від 2 вересня 2009 року, виданого Господарським судом м. Києва, про стягнення з ПП «Хімавтоматика» на користь ЗАТ «Турбосталь», організаційно-правову форму якого у подальшому змінено на ТОВ «Турбосталь», 1 280 092,60 гривень.

У ході виконавчого провадження 30 вересня 2015 року у системі електронних торгів арештованим майном «Сетам» проведено електронні торги з реалізації належної ПП «Хімавтоматика» квартири АДРЕСА_1 (лот № 96481).

Відомості про вказаний лот опубліковані у системі електронних торгів арештованим майном «Сетам» 31 серпня 2015 року. Стартову ціну продажу квартири визначено на підставі висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» від 18 лютого 2015 року з урахування подальших уцінок, проведених державним виконавцем. Організатором торгів виступає ДП «Інформаційний центр».

Згідно з протоколом № 118514 від 30 вересня 2015 року переможцем торгів визначено ОСОБА_2 , який у встановлений строк до 15 жовтня 2015 року не сплатив вартість квартири.

Протоколом № 127124, сформованим 5 листопада 2015 року, визначено нового переможця торгів - ОСОБА_1 .

На підставі цього протоколу 18 листопада 2015 року державний виконавець Дарницького РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві склав акт про проведені електронні торги, згідно з яким квартиру на торгах придбав ОСОБА_1

28 грудня 2015 року на підставі акта про проведені електронні торги ОСОБА_1 отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О. і зареєстроване в реєстрі за № 497, яким посвідчено його право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Кошти, отримані від продажу квартири, перераховані стягувачу у виконавчому провадженні № 15262808 ТОВ «Турбосталь».

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у порушення вимог законодавства до участі у справі як співвідповідача не залучено стягувача ТОВ «Турбосталь», питання про права та обов`язки якого також будуть вирішені ухваленим у справі рішенням, що є безумовною підставою для відмови у позові.

Проте такі висновки апеляційного суду є передчасними.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними електронних торгів та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу ІX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерстваюстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна), згідно з яким акт про проведені електронні торги є документом, підтверджуючим виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.

Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, за своєю правовою природою є договором.

Системний аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави ля висновку, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 розділу ІX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання; сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - боржника, його місце проживання; дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу ІX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна).

Вказані положення законодавства свідчать, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а також покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК Україниу разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом боржника, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

За таких обставин у справах про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони такого правочину: державна виконавча служба, організатор торгів та переможець; обов`язкової участі стягувача як співвідповідача чинне законодавство не вимагає.

Відповідні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно з пунктом 1 розділу IХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунок за придбане на електронних торгах майно шляхом перерахування зазначеної у протоколі електронних торгів суми коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди організатору за цим лотом, на рахунок органу державної виконавчої служби.

Таким чином, стягувач у виконавчому провадженні не є безпосереднім отримувачем коштів, отриманих від реалізації лота, і не має статусу сторони правочину купівлі-продажу майна, яким за своєю правовою природою є реалізація майна на електронних торгах.

Суд апеляційної інстанції, мотивуючи рішення про відмову у позові незалученням до участі у справі ТОВ «Турбосталь», неправильно застосував до спірних правовідносин зазначені положення законодавства та дійшов помилкового висновку про те, що незалучення співвідповідачем стягувача є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилаючись на те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права і обов`язки ТОВ «Турбосталь», апеляційний суд не врахував, що товариство рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року не оскаржило.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Обмежившись при перегляді справи посиланням на незалучення як співвідповідача ТОВ «Турбосталь», апеляційний суд не надав оцінки доводам апеляційних скарг, не дослідив докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах та відзиві на них, тобто не вирішив справу по суті і фактично самоусунувся від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Касаційний суд з урахуванням встановлених статтею 400 ЦПК України меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, процесуальної можливості усунути допущені апеляційним судом недоліки не має, так як не може встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, тобто не переглянув справу по суті, прийнята судом апеляційної інстанції постанова не може вважатися законною і обґрунтованою, тому відповідно до статті 411 ЦПК Українипідлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду належить урахувати викладене та, переглянувши справу у відповідності до визначених статтею 367 ЦПК України повноважень, ухвалити судове рішення по суті позовних вимог відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Хімавтоматика» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: С. О. Карпенко В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст