Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 686/22133/18

провадження № 61-10591св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: - прокуратура Хмельницької області, Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М.,

Гринчука Р. С., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в провадженні слідчих Хмельницького відділення національної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 1201723001005790, яке порушено за його заявою за фактом незаконного будівництва по

АДРЕСА_1 .

Зазначав, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Вітушинської О. О. від 14 вересня 2018 року за скаргою його скаргою було скасовано постанову заступника начальника 2-го відділення СВ Хмельницького ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Бондарука Р. В. від 04 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №12017240010005790 у зв`язку із невиконанням вимог процесуального закону та передчасність прийнятого рішення.

Звертав увагу на те, що у зв`язку з незаконними рішеннями органів досудового слідства щодо безпідставного закриття кримінального провадження та органів прокуратури, які здійснювали неналежний нагляд за зазначеним вище кримінальним провадженням, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у втраті його часу, моральних стражданнях, які він зазнав через бездіяльність посадових осіб органів прокуратури та слідства.

Крім того, бездіяльністю відповідачів йому була завдана майнова шкода, оскільки він витрачав грошові кошти на проїзд до Хмельницького міськрайонного суду для подачі скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження та грошові кошти для підготовки скарги: використовував електроенергію та фарбу картриджа лазерного принтера, папір, тощо.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою зі спеціального рахунку грошових коштів у розмірі 1 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також майнову шкоду у розмірі 80 046,00 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірного закриття кримінального провадження посадовою особою СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, розмір якої суд визначив з урахуванням принципу виваженості, справедливості та співмірності. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення майнової шкоди, суд виходив з недоведеності позову в цій частині.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 рокуапеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та прокуратури Хмельницької області задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2018 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивача не визнано потерпілим у зазначеному вище кримінальному провадженні, а факт прийняття слідчим поліції в порядку КПК України процесуального рішення про закриття кримінального провадження, яке згодом було скасоване судом, не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Крім того, апеляційним судом зазначено, що витрати власного часу та зусилля позивача на складання скарги, її подачу та участь у розгляді справи є реалізацією права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування і не є підставою для відшкодування моральної шкоди в розумінні статті 1174 ЦК України.

При цьому, процесуальні порушення, які були допущені слідчим при проведенні досудового слідства в кримінальному провадженні, були усунуті шляхом постановлення слідчим-суддею ухвали про скасування постанови слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження. Скасування постанови про закриття кримінального провадження не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки цей факт не свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача, як і як наслідок завдання йому моральної шкоди.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи

У травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року, у якій просить скасувати зазначене судове рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, не дав належної оцінки доказам, доданих ним до позовної заяви. Вважає, що скасування судом постанови слідчого про закриття кримінального провадження є безумовним доказом завдання йому шкоди незаконними рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади. Звертає увагу на те, що апеляційним судом не надано оцінки його доводам щодо завдання йому майнової шкоди, що ним витрачені кошти на квитки для проїзду до місця розгляду справи, копіювання документів, тощо.

У липні 2019 року Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області та прокуратура Хмельницької області подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких зазначають про законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду та безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що дії відповідачів є неправомірними, завдали йому шкоди та, що між діями та шкодою, завданою позивачу є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Факт скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій відповідачів та заподіяння моральної шкоди позивачу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржуване судове рішення без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.

Судами встановлено, що в провадженні слідчого Хмельницького відділення Національної поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебувало кримінальне провадження № 12017240010005790, порушене за фактом незаконного будівництва по АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 197-1 КК України.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Вітушинської О. О.

від 14 вересня 2018 року за скаргою ОСОБА_1 було скасовано постанову заступника начальника 2-го відділення СВ Хмельницького ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Бондарука Р. В. від 04 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12017240010005790 з підстав невиконання слідчим вимог процесуального закону та передчасність прийнятого рішення.

Також встановлено, що позивача не визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12017240010005790.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та шостою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям постанови про закриття кримінального провадження, бездіяльністю органу прокуратури та настанням шкоди, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди у зв`язку із чим скасував рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги про те, що незаконність постанови про закриття кримінального провадження, підтверджена ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Вітушинської О. О. від 14 вересня 2018 року, якою зазначена постанова була скасована, не свідчать про неправильність висновків апеляційного суду, оскільки апеляційним судом правильно зазначено, що сам по собі факт скасування постанови про закриття кримінального провадження не підтверджує незаконність дій відповідача, оскільки постанова скасована з процесуальних підстав, а також те, що цими діями позивачу завдана моральна шкода.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не надано оцінки його доказам щодо понесення витрат на придбання квитків для проїзду до місця розгляду справи, копіювання документів, тощо, не впливають на правильність судового рішення апеляційного суду, оскільки протиправність дій відповідачів доведено не було.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, апостанова суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик