Постанова

Іменем України

30 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 6-1215/10

провадження № 61-28937св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2017 року, у складі судді Маслюк Н. В., та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року, у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

У заяві зазначало, що 16 липня 2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») видано виконавчий лист, на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 листопада 2009 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 166 443,28 грн та 100 грн витрат по сплаті третейського збору.

26 вересня 2016 року між та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № SME0016538 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Заявник просив змінити стягувача ПАТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», посилаючись на ту обставину, що в зв'язку з відступленням права вимоги відбулось вибуття кредитора у зобов'язанні, що є підставою для зміни стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року, заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 6-1215/10, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 166 443, 28 грн заборгованості за кредитним договором та 100 грн витрат по сплаті третейського збору.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, відбувається також і перехід права бути стороною виконавчого провадження, шляхом звернення до суду з заявою про заміну стягувача.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та постановити нове, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміст доводів касаційної скарги зводиться до того, що правонаступництво, можливе лише з моменту відкриття виконавчого провадження. При цьому судами було залишено поза увагою ту обставину, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відсутні, що позбавляє можливості суд змінити сторону у виконавчому провадженні.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Установлено, що на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2010 року ПАТ «Альфа-Банк» отримав виконавчі документи на виконання рішення третейського суду від 30 листопада 2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.

26 вересня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу, за умовами якого до фактора (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») перейшли права вимоги за кредитами, в тому числі і щодо боржників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції), та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

З урахуванням наведеного, та виходячи, зокрема, з положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, зміна кредитора у зобов'язанні може відбуватись у випадку передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до приписів статей 1077, 1078 ЦК України, предметом договору факторингу є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У зв'язку із заміною стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним стягувечем проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду судами справи) за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, до якої від попереднього кредитора перейшли всі права та обов'язки в зобов'язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду судами справи) мала імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за будь-яких інших обставин.

Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги що необхідності існування відкритого виконавчого провадження, як виключної підстави для можливості зміни стягувача.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, та на правильність висновків суду не впливають.

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження в результаті переходу прав та обов'язків стягувача до іншої особи у зв'язку з укладеним договором факторингу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська