Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 399/898/16-ц

провадження № 61-11348св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року у складі судді Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23 серпня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким вона отримала кредит у розмірі 700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, станом на 30 вересня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 14 470,93 грн, яка складається із: 591,47 грн - заборгованість за кредитом; 9 714,18 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 000 грн - пеня та комісія; 500 грн - штраф (фіксована частина) та 665,28 грн - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 23 серпня 2011 року у розмірі 14 470,93 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 23 серпня 2011 року № б/н у сумі 14 470,93 грн, яка складається із: 591,47 грн - заборгованість за кредитом; 9 714, 18 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 000 грн - заборгованість за комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина), 665,28 грн - штраф (процентна складова), а також стягнуто судові витрати у розмірі 1 378 грн.

У березні 2017 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , подав до Апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області апеляційну скаргу на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року залишено без руху для сплати відповідачкою судового збору в розмірі 1 515,80 грн протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру його оплати за подання апеляційної скарги на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року залишено без руху, запропоновано відповідачці сплатити судовий збір у розмірі 1 515,80 грн протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати тільки за наявності беззаперечних доказів, які підтверджують майновий стан платника.

Враховуючи те, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, який би унеможливлював сплату судового збору, суд вважав, що клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі, оскільки не врахував процесуальний статус особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, та її майновий стан.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року, витребувано матеріали цивільної справи № 399/898/16-ц із Онуфріївського районного суду Кіровоградської області.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23 травня 2018 року цивільну справу № 399/898/16-ц передано до Верховного Суду.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Частиною першою статті 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Абзацом другим пункту 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Повторно залишаючи без руху апеляційну ОСОБА_1 на підставі положень частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що вона не оплачена судовим збором, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження її скрутного майнового стану, що вказувало б на можливість суду вирішити питання про звільнення відповідачки від сплати судового збору або зменшення розміру його оплати за подання апеляційної скарги на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до судупозовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання до судуапеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Предметом позову у цій справі є стягнення кредитної заборгованості у розмірі 14 470,93 грн. Позовна заява подана до суду юридичною особою - ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році з 1 січня встановлено у місячному розмірі 1 378 грн.

Оскільки сума судового збору за поданя позовної заяви у цій справі становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, розмір судового збору за подання апеляційної скарги цій справі становить 1 378 грн х 110 % = 1 515,80 грн, про що обґрунтовано зазначив апеляційний суд.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються незгоди заявника з мотивами оскаржуваної ухвали апеляційного суду виключно з формальних міркувань та додаткового правового аналізу не потребують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець