Постанова

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 545/744/19

провадження № 61-13514св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Полтавської районної Державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Лобов О. А., Дорош А. І., Панченко О. О.,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу обмежувального припису, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , визначивши наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :

заборонити наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до квартири АДРЕСА_2 ;

заборонити наближатись на відстань ближче 100 (ста) метрів до інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 або контактувати з нею та дітьми через інші засоби особисто або через третіх осіб.

Заява обґрунтована тим, що під час спільного проживання з ОСОБА_2 їхні спільні діти постійно знаходилися під психологічним тиском з боку батька, який зловживає алкоголем та у стані алкогольного сп`яніння вчиняє сварки, бійки в присутності дітей, кричить, жбурляє ножі і посуд. Тим самим ставить під загрозу психічний та фізичний стан дітей. Крім цього, під час спільного проживання ОСОБА_2 повідомляв, що проходив лікування в психіатричній лікарні. Останнім часом ОСОБА_2 став дуже агресивний. Навіть його батьки попереджають про це.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено.

Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , яким протягом 6 (шести) місяців визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме:

заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до квартири АДРЕСА_2 ;

заборонено наближатись на відстань ближче 100 (ста) метрів до інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або контактувати з нею та дітьми через інші засоби особисто або через третіх осіб.

Рішення допущено до негайного виконання та роз`яснено, що його оскарження не зупиняє його виконання (частина четверта стаття 350-6 ППК України).

Копію рішення направлено до Полтавського районного відділення Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на профілактичний облік.

Копію рішення направлено до Ковалівської сільської ради Полтавського району.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Волошиної О. В., представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2019року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 за недоведеністю.

Рішення суду апеляційної інстанцій мотивовано тим, що надані докази не є достатніми для підтвердження існування юридичних фактів, з якими Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов`язує можливість видачі обмежувального припису, оскільки не містять об`єктивних даних про вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених статтею першою цього Закону.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У липні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності сторін, оскільки надав перевагу доводам апеляційної скарги перед доказами ОСОБА_1 . Після видачі обмежувального припису (незважаючи на його негайне виконання) ОСОБА_2 продовжував вчиняти домашнє насильство, що виявляє зухвале ставлення до вимог закону та судового рішення.

Суд апеляційної інстанції не дослідив представлені в оригіналі електронні докази (мобільний телефон) та завірені копії письмових доказів, які суд вирішив приєднати до справи. Незважаючи на це надав їм оцінку в судовому рішенні. Така оцінка здійснена за межами процесуального кодексу і не є об`єктивною - зміст доказів не встановлений.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від учасників справи не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

28 серпня 2019 року матеріали цивільної справи № 545/744/19 надійшли до Верховного Суду та 02 вересня 2019 року передані судді-доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Встановивши, що у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України заявник не надала суду належних й допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_2 фізичного, психологічного або економічного насильства відносно неї, а також ризиків настання насильства у майбутньому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 Сам факт звернення до суду, наявність рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2019 року, у якому, зокрема, встановлений факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того, посилання заявниці на особисті письмові пояснення ОСОБА_1 , світлокопії медичних карток дітей заявниці із консультативними висновками щодо стану здоров`я дітей, скріншоти смс-повідомлень, у яких відсутні вислови, які б можна було безумовно трактувати як психологічне насильство або ж погрози, письмові пояснення ОСОБА_6 , тітки заявниці, заява - повідомлення про злочин від ОСОБА_1 з талоном про її прийняття, клопотання ОСОБА_1 на адресу органу опіки та піклування у зв`язку з розглядом останнім заяви ОСОБА_2 про встановлення порядку його участі у вихованні дітей не є достатніми для підтвердження існування юридичних фактів, з якими Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов`язує можливість видачі обмежувального припису.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції про те, що надані докази не містять об`єктивних даних про вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство.

Аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив право подавати докази відхиливши представлене стороною заявника клопотання про дослідження оригіналу електронного доказу, колегія суддів відхиляє з таких мотивів.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку скріншотам смс-повідомлень дійшов обґрунтованого висновку про те, що в них відсутні вислови, які б можна було б безумовно трактувати як психологічне насильство або погрози.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат