Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.09.2018 року у справі №755/8192/17

Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 755/8192/17

провадження № 61-43602св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., Усик Г. І.,

заявник - ОСОБА_4,

учасники третейського розгляду: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року у складі головуючого-судді Яровенко Н. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД» (далі - ТОВ«Керамаг ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер» (далі - ТОВ «Бобер»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся» (далі - ТОВ «Керамік Полісся»), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в частині солідарного стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 415 403,59 грн.

Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року стягнуто з відповідачів, крім заборгованості по процентах та пені ще й суму інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Заявник зазначає, що проценти та пеня ПАТ «Універсал Банк» нараховані на підставі умов Генерального договору № BL15224 від 30 квітня 2013 року та кредитних договорів, а інфляційні втрати, нараховані на підставі статті 625 ЦК України. Тобто інфляційні втрати не охоплюються третейською угодою, передбаченою в пункті 8.4 Генерального договору № BL15224 від 30 квітня 2013 року, оскільки вони не випливають з укладених кредитних договорів та не виникають у зв'язку з їх виконанням чи невиконанням, а тому не можуть бути предметом розгляду третейського суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «Керамаг ЛТД», ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік Полісся», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в частині солідарного стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 415 403,59 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягнення інфляційних втрат є видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке передбачене законодавством, та не охоплюється укладеною між сторонами третейською угодою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення місцевого суду відповідає вимогам закону, при його ухваленні повно і всебічно встановлено обставини справи й визначено правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосовано правові норми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі ПАТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції як суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що питання підвідомчості розгляду вказаної справи третейському суду уже вирішувались судами господарської юрисдикції, якими встановлено, що вказана справа підвідомча третейському суду та рішення третейського суду ухвалено у спорі, передбаченому третейською угодою, а також того, що нарахування інфляційних втрат є мірою відповідальності за невиконання саме умов Генерального договору № BL 15224 від 30 квітня 2013 року, положення статті 625 ЦК України поширюється на грошове зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказані справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Судами встановлено, що 30 квітня 2013 року між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Керамаг ЛТД" був укладений Генеральний договір на здійснення кредитних операцій.

За умовами пункту 8.4 Генерального договору на здійснення кредитних операцій № ВL15224, укладеного 30 квітня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Керамаг ЛТД», всі спори, які виникають при виконанні даного Генерального договору, договорів або у зв'язку з ним/ними, або випливають з нього/них підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. При цьому, сторони Генерального договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови Генерального договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладання третейської угоди відповідають місцю і даті укладання Генерального договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором були укладені договори поруки: 30 квітня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4, а також між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Бобер»; 08 жовтня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Керамік Полісся».

Пунктом 5.4 договорів поруки передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 січня 2015 року було задоволено позов ПАТ «Універсал Банк», стягнуто солідарно з ТОВ «Керамаг ЛТД», ОСОБА_4, ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік полісся» заборгованість за кредитним договором від 30 квітня 2013 року в розмірі 3 351 896,89 грн та за кредитним договором від 14 травня 2012 року в розмірі 2 777 702,84 грн. Вказане рішення перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

У березні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до третейського суду з позовом, в якому зазначало, що рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами не виконане у повному обсязі, тому просило стягнути з відповідачів відсотки, пеню, інфляційні втрати та три проценти річних за період з 06 травня 2016 року по 20 січня 2017 року.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року позов ПАТ «Універсал Банк» було задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь позивача солідарно 1 162 673,18 грн, в тому числі інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 415 403,59 грн.

ОСОБА_4, звертаючись до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2015 року, посилався на те, що ухвалюючи рішення в частині стягнення інфляційних втрат за невиконання рішення суду, третейський суд вийшов за межі третейської угоди.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, в разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті 458 ЦПК України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Частиною другою статті 458 ЦПК України визначено підстави, за яких може бути скасовано рішення третейського суду. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Пунктом 8.4 Генерального договору на здійснення кредитних операцій № ВL15224, укладеного 30 квітня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Керамаг ЛТД», передбачено, що всі спори, які виникають при виконанні даного Генерального договору, договорів або у зв'язку з ним/ними, або випливають з нього/них підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

Тобто, умовами вищезазначеного договору передбачене третейське застереження щодо розгляду будь-яких спорів, що виникають з умов кредитного договору, в третейському суді.

ПАТ «Універсал Банк», звертаючись до третейського суду з позовом просило стягнути з відповідачів, в тому числі й інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань за Генеральним договором від 30 квітня 2013 року, передбачені статтею 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України до складу грошового зобов'язання входить нарахування інфляційних втрат на суму боргу.

Отже висновок судів про те, що стягнення інфляційних втрат є видом відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, передбачене чинним законодавством, та не охоплюється укладеною між сторонами третейською угодою є помилковим, оскільки підставою для стягнення інфляційних втрат, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є невиконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526 599 ЦК України, а тому вказаний спір відповідно до пункту 8.4 Генерального договору міг бути розглянутий в третейському суді.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. А. Стрільчук В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик