Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 295/7193/15-ц

провадження № 61-19657св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

треті особи: Житомирська міська рада, комунальне підприємство "Житомирський міський центр земельних відносин",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_19 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2016 року у складі судді Полонця С. М. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Товяновської О. В., Гансецької І. А.,

Шевчук О. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особи: Житомирська міська рада, комунальне підприємство "Житомирський міський центр земельних відносин" (далі - КП "Житомирський міський центр земельних відносин"), в якому просила затвердити зовнішні межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою між нею та відповідачем

ОСОБА_21 відповідно до частини кожного у власності, без її згоди. При цьому посилається на те, що позивач та відповідачі є співвласниками житлового будинку за вказаною адресою та між ними виник спір з приводу встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада

2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд місцевий суд виходив із того, що спір виник не з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, а з приводу користування земельною ділянкою багатоквартирного житлового будинку, доказів про створення у якому об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не надано.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року апеляційні скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_19 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_22 відхилено.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада

2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційні скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_19 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_22, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

20 лютого 2017 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_19 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Богунського районного суду міста Житомира від

09 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що наведені судами попередніх інстанцій обставини не є безспірними доказами визначення правового статусу житлового будинку саме як багатоквартирного, а не індивідуального садибного житлового будинку.

Доводи інших учасників справи:

14 квітня 2017 року ОСОБА_20 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, у якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_19 відхилити, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Богунського районного суду міста Житомира.

У березні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 10 червня 2019 року № 642/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-19657св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада

2016 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 31 січня

2017 року оскаржуються в частині відмови у задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В іншій частині рішення Богунського районного суду міста Житомира від

09 листопада 2016 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року не оскаржуються, а тому відповідно до правил статі 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не перевіряються.

Короткий зміст фактичних обставин справи:

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12 липня.2001 року № 390 ОСОБА_25 передана в приватну власність земельна ділянка площею 0,0240 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1. Право власності на зазначену земельну ділянку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 18 серпня 1994 року № 692.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_5 є власником квартири № 5, ОСОБА_3 є власником квартири № 2, а ОСОБА_20 є власником квартири № 6 за вказаною адресою.

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 14 жовтня 2008 року квартира АДРЕСА_7 належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках

ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12.

Згідно договору дарування квартири від 30 жовтня 1999 року ОСОБА_25 та ОСОБА_27 подарували в рівних частках кожний ОСОБА_2 квартиру

АДРЕСА_8 належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло від 12 січня 2007 року.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 31 травня 2011 року за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0240 га за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_25 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 18 серпня 1994 року.

Рішенням Житомирської міської ради від 09 лютого 2012 року № 312 за домоволодінням АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка загальною площею 0,0502 га та передана ОСОБА_2 в довгострокову оренду терміном на 10 років земельна ділянка площею

0,0262 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Рішенням 36 сесії Житомирської міської ради 6 скликання від 18 червня

2014 року № 715 позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га за вищевказаною адресою.

Квартира АДРЕСА_9 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житло від 16 січня 2001 року.

ОСОБА_4 є власником 1/4 та 1/2 частин квартири АДРЕСА_9 на підставі договорів купівлі-продажу квартири та дарування квартири від 12 вересня 2014 року, укладених з ОСОБА_32 та ОСОБА_30

Рішенням Житомирської міської ради від 26 вересня 2014 року № 773

Дончуку- ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3508 га під існуючим нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Житомирської міської ради від 09 грудня 2014 року № 812 ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3508 га за вищевказаною адресою.

Рішенням 5 сесії Житомирської міської ради 7 скликання від 09 лютого

2016 року № 91 для подальшого вирішення питання встановлення порядку користування земельною ділянкою в судовому порядку затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,3571 га.

Угода про порядок користування і розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками цього житлового будинку не укладена.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 318/16 від

13 вересня 2016 року експертом запропоновано три можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,3571 га між співвласниками будинку АДРЕСА_1 згідно ідеальних часток у праві власності на цей будинок з врахуванням фактичного користування приміщеннями, господарськими будівлями і спорудами. Встановити порядок користування земельною ділянкою без земель спільного користування можливо.

При цьому експерт виходив з часток співвласників квартир у вищезазначеному будинку, зазначених у довідці КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради № 1731 від 21 березня 2016 року про фактичне користування. У зазначеній довідці безпідставно визначені частки у житловому будинку в цілому, що суперечить наявним в матеріалах справи правовстановлюючим документам, відповідно до яких сторони по справі є власниками окремих об'єктів нерухомого майна - квартир в будинку та не є співвласниками вказаного будинку в цілому. При цьому вказана довідка видана БТІ позивачу ОСОБА_1 та надана нею експерту самостійно, не витребовувалася судом.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Відповідно до статті 42 ЗК України у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з позовом, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку.

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у вказаній редакції).

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частини 2 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у зазначеній редакції, співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Частина 3 статті 152 ЗК Українивизначає способи захисту порушених прав, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що спір виник з приводу користування земельною ділянкою багатоквартирного житлового будинку, доказів про створення у якому об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не надано. Позивачем не надано доказів про порушення її права користування спірної земельною ділянкою. ОСОБА_1 не є ні власником, ні належним користувачем земельної ділянки. Тому висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог є правильним та таким, що ґрунтується на нормах матеріального права.

Щодо доводів касаційної скарги:

Позивач по справі ОСОБА_1 не уповноважувала відповідача

ОСОБА_5 представляти її інтереси у цій справі, а окремого позову ОСОБА_5 не заявляла. Її процесуальне становище у цій справі позбавляє суд давати оцінку її доводам щодо позовних вимог заявлених

ОСОБА_1, яка касаційної скарги не подавала.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від

09 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року в часині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_19 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада

2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 січня

2017 року в часині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особи: Житомирська міська рада, комунальне підприємство "Житомирський міський центр земельних відносин", про встановлення порядку користування земельною ділянкою, - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко