Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 379/1028/17

провадження № 61-22848св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

третя особа за первісним та зустрічним позовом: Таращанська міська рада Київської області,

розглянув у в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та її представника - адвоката Поліщука Романа Анатолійовича на рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року в складі судді Зінкіна В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в складі суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області, в якому просила:

1) уточнити частки в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової власності їй та ОСОБА_2 , відповідно до яких її частка становить 73/100, частка ОСОБА_2 - 27/100;

2) визнати за нею право власності на 73/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: веранду (2-1) площею 5,5 кв. м; кухню (2-2) площею 5,5 кв. м; житлову кімнату (2-3) площею 10,3 кв. м; житлову кімнату (2-4) площею 11,2 кв. м; житлову кімнату (2-5) площею 13,6 кв. м; погріб під літ. «В/пг»; сарай під літ. «В-І»; сарай під літ. «Г-І»; убиральню під літ. «Е-1»; огорожу № 1; ворота з хвірткою № 2; колодязь № 3.

Позов мотивований тим, що на підставі договору дарування від 25 січня 2016 року, який укладений між нею та ОСОБА_3 , їй належить 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частки вказаного будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2016 року. Вказаний житловий будинок складається із двох відособлених квартир, а саме: квартири № 1 , якою користується ОСОБА_2 , та квартири № 2 , якою користується вона.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 до відчуження своєї частки здійснив добудови до житлового будинку, чим збільшив розмір своєї частки спірного будинку, та те, що свою частку будинку вона доглядає, ремонтує, просила уточнити частки співвласників будинку.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

1) виділити йому в натурі 1/2 частку житлового будинку та надвірних будівель і споруд, які розташовані на АДРЕСА_1 , а саме: коридор (1-1) площею 14,60 кв. м; кухню (1-2) площею 10,80 кв. м; житлову кімнату (1-3) площею 10,20 кв. м; огорожу № 4;

2) виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку житлового будинку та надвірних будівель і споруд, які розташовані на АДРЕСА_1 , а саме: веранду (2-1) площею 5,50 кв. м; кухню (2-2) площею 5,50 кв. м; житлову кімнату (2-3) площею 10,30 кв. м; житлову кімнату (2-4) площею 11,20 кв. м; житлову кімнату (2- 5) площею 13,60 кв. м; погріб під літ. «В/пг»; сарай під літ. «В-1», сарай під літ. «Г-І»; убиральню під літ. «Е-1»; огорожу № 1; ворота з хвірткою № 2; колодязь № 3.;

3) стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію в розмірі 45 043 грн у зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників;

4) припинити його право спільної часткової власності та право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку кожного в праві власності на житловий будинок та надвірні будівлі і споруди, які розташовані на АДРЕСА_1 ;

5) встановити між ним та ОСОБА_1 порядок користування земельною ділянкою площею 0,1080 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0014, а саме: надати йому в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; надати ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; надати йому та ОСОБА_1 в загальне користування земельну ділянку площею 2,9 кв. м.

Позов мотивований тим, що виділ в натурі 1/2 частки будинку з дотриманням ідеальних часток неможливий. Такий виділ технічно допустимий з відхиленням від розміру часток кожного співвласника, поділ має бути здійснений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_2 в натурі частку житлового будинку та надвірних будівель і споруд, які розташовані на АДРЕСА_1 , а саме: коридор (1-1) площею 14,60 кв. м; кухню (1-2) площею 10,80 кв. м; житлову кімнату (1-3) площею 10,20 кв. м; огорожу № 4.

Виділено ОСОБА_1 в натурі частку в житлового будинку та надвірних будівель і споруд, які розташовані на АДРЕСА_1 , а саме: веранду (2-1) площею 5,50 кв. м; кухню (2-2) площею 5,50 кв. м; житлову кімнату (2-3) площею 10,30 кв. м; житлову кімнату (2-4) площею 11,20 кв. м; житлову кімнату (2-5) площею 13,60 кв. м; погріб під літ. «В/пг»; сарай під літ. «В-1»; сарай під літ. «Г-1»; убиральню під літ. «Е-1»; огорожу № 1; ворота з хвірткою № 2; колодязь № 3.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 1/2 частку кожного в праві власності на житловий будинок та надвірні будівлі і споруди, які розташовані на АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовних вимог про стягнення грошової компенсації у зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників, встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, врахував висновок експерта № 24622/17-47/1168-11690/18-47 від 30 серпня 2018 року, відповідно до якого поділ спірного будинку можливий лише

з відхиленням від ідеальних часток співвласників у праві власності.

Відмовляючи в задоволенні решти вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що виплата компенсації є надмірним тягарем для ОСОБА_1 ; встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою площею 0,1080 га є неможливим, оскільки за відомостями з публічної земельної кадастрової карти України спірна земельна ділянка має іншу площу -

0,1000 га.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року в частині відмови стягнення грошової компенсації, встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано, в цій частині ухвалено нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників у розмірі 45 043 грн.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована на АДРЕСА_1 площею 0,1080 га з кадастровим номером 3224410101:01:092:0014, згідно з яким: ОСОБА_2 надано в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано в загальне користування земельну ділянку площею 2,9 кв. м.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд, скасовуючи рішенням суду першої інстанції, виходив з того, що невиплата компенсації при поділі нерухомого майна

з відхиленням від ідеальних часток співвласників порушує принцип рівності прав сторін по справі; запропонований експертом варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою враховує наявні фактичні розмірі земельної ділянки, що перебуває в спільному користуванні сторін.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

У грудні 2019 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Поліщук Р. А. звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким

у повному обсязі задовольнити її позовні вимоги та частково задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом, уточнивши частки співвласників спірного житлового будинку та виділивши їй 73/100 часток житлового будинку, а ОСОБА_2 27/100 часток цього будинку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та її представник - адвокат Поліщук Р. А. просять скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення грошової компенсації, судових витрат та в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не встановив всіх обставин справи, зокрема, що будинок має дві відособлені квартири. Апеляційний суд своїм рішенням позбавив її права власності на частку будинку, яка належить їй. Вважає, що будинок збільшився за рахунок проведеної попереднім власником добудови, який за договором дарування передав їй 1/2 частку будинку. Апеляційним судом при стягнені з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації фактично стягнено витрати, понесені попереднім власником на зведення добудови та витрати, понесені нею на ремонт своєї частки будинку (квартири № 2 ). Апеляційний суд встановив порядок користування земельною ділянкою без врахування розміру площ земельних ділянок, виділених сторонам у користування міською радою. Зазначає, що судами не розглянуто питання щодо уточнення чи зміни часток у будинку.

Касаційна скарга, яка подана ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Поліщуком Р. А., мотивована тим, що ОСОБА_1 неспроможна виплатити визначену судом грошову компенсацію, яка з урахуванням її матеріального стану є для неї надмірним тягарем. ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, тому відсутні законні підстав для повторного передання в його безоплатне користування спірної земельної ділянки. Апеляційний суд підмінив орган державної влади, який має приймати рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Спірна земельна ділянка є власністю міської ради та не може бути предметом спору.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У січні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_2 , у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Посилається на те, що спірний будинок перебуває в спільній частковій власності сторін. ОСОБА_1 з часу набуття у власність 1/2 частки будинку не здійснювала жодних добудов. Суд з врахуванням конкретних обставин справи може провести поділ житлового будинку зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Судом першої інстанції розглянуті її позовні вимоги та

в їх задоволенні відмовлено, з рішенням суду ОСОБА_1 погодилась та не оскаржувала його в апеляційному порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 23 та 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області про уточнення часток будинку в зв`язку з його перебудовою та визнання права власності; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області про поділ нерухомого майна як об`єкта права спільної часткової власності призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку 1917 року побудови; погребу, 1980 року побудови; веранди, 1969 року побудови; прибудови, 1980 року побудови; сараю під літ. «В-1», 1980 року побудови; сараю, 1966 року побудови; вбиральні, 1985 року побудови; огорожі № 1, 2009 року побудови; воріт з хвірткою № 2, 2009 року побудови; колодязя, 2007 року побудови; огорожі № 4, 1985 року побудови.

1/2 частки вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами належала ОСОБА_3 , власник іншої 1/2 частки будинку з господарськими будівлями та спорудами декілька разів змінювався, зокрема, першим власником була ОСОБА_5 , наступним - ОСОБА_6 , після якого власником стала ОСОБА_7 .

Рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради депутатів № 141 від 23 травня 1997 року ОСОБА_3 , як власнику 1/2 частки спірного будинку, виділено земельну ділянку площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради депутатів № 202 від 15 грудня 1997 року ОСОБА_6 , як власнику 1/2 частки спірного будинку, виділено земельну ділянку площею 0,04 га за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25 січня 2016 року, який укладений між нею та ОСОБА_3 , передано 1/2 частки житлового будинку загальною площею 81,7 кв. м та 45,3 кв. м - житлова площа, який розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0014, за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2016 року, який укладений між ним та ОСОБА_7 , придбав іншу 1/2 частку житлового будинку загальною площею 81,7 кв. м та 45,3 кв. м - житлова площа, який розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0014, за адресою АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 3224410101:01:092:0014, яка розташована на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га перебуває

в комунальній власності.

З висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 24622/17-47/1168-11690/18-47 від 30 серпня 2018 року вбачається, що поділ (виділ) житлового будинку відповідно до ідеальних часток співвласників (1/2 та 1/2) та у відповідності до вимог нормативних документів є неможливим.

При умові відхилення від ідеальних часток співвласників у праві власності та вимог нормативних документів поділ житлового будинку можливий за таким варіантом:

- першому співвласнику ОСОБА_1 виділити: веранду (2-1) площею 5,50 кв. м; кухню (2-2) площею 5,50 кв. м; житлову кімнату (2-3) площею 10,30 кв. м; житлову кімнату (2-4) площею 11,20 кв. м; житлову кімнату (2-5) площею 13,60 кв. м; погріб під літ. «В/пг»; сарай під літ. «В-1»; сарай під літ. «Г-1»; убиральню під літ. «Е-1»; огорожу № 1; ворота з хвірткою № 2; колодязь № 3; загальною вартістю по будинку, будівлям та спорудам 144 758 грн;

- другому співвласнику ОСОБА_2 виділити: коридор (1-1) площею 14,60 кв. м; кухню (1-2) площею 10,80 кв. м; житлову кімнату (1-3) площею 10,20 кв. м; огорожу № 4; загальною вартістю по будинку, будівлям та спорудам 54 671 грн.

Відступ від ідеальних часток в одиницях вартості житлового будинку, надвірних будівель та споруд для першого співвласника ОСОБА_1 більше на 45 043 грн.

Відповідно до зведеного кадастрового плану земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки становить 0,1080 га.

Експертом запропоновано наступний порядку користування земельною ділянкою, яка розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га з кадастровим номером 3224410101:01:092:0014: ОСОБА_1 надати в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; ОСОБА_2 надати в користування земельну ділянку площею 538,55 кв. м; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати в загальне користування земельну ділянку площею 2,9 кв. м.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, причина інвалідності: захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За положенням частин першої та другої статті 364 ЦК України, яка регулює правовідносини з виділу власником належної йому частки, що є у спільній частковій власності, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

За змістом статті 364 ЦК України власник, який бажає виділу своєї частки, може вимагати виділу такої частки в натурі, і лише у зв`язку з неможливістю такого виділу або заборони такого виділу відповідно до закону він має право на компенсацію, яку може вимагати на підставі цієї норми права.

Зазначена норма права регулює випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації належної йому частки та визнання за ними права власності на все майно.

За положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників.

У постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4цс14 зроблено висновок, що при вирішенні справи слід враховувати і загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду слід ретельно вивчити обставини справи з метою з`ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки.

У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар. Таким чином суд має встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Згідно судової будівельно-технічної експертизи № 24622/17-47/1168-11690/18-47 від 30 серпня 2018 року поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 в натурі по 1/2 ідеальній частці кожному із співвласників домоволодіння є неможливим. Існує лише єдиний варіант поділу спірного житлового будинку - з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, де відступ від ідеальних часток становить: для першого співвласника ОСОБА_1 73/100 частки, що більше від належної їй 1/2 частки на 45 043 грн; для другого співвласника ОСОБА_2 27/100 частки, що менша від належної йому 1/2 частки на 45 043 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що розподіл спірного будинку в натурі по 1/2 ідеальній частці кожному із співвласників домоволодіння є неможливим. Виділ в натурі можливий лише з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників.

Апеляційний суд, встановивши, що поділ житлового будинку проведений з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, дійшов до висновку про присудженням грошової компенсації 45 043 грн. ОСОБА_2 , частка якого зменшилась з половини (1/2; 50/100) до 27/100 часток.

Однак такий висновок не відповідає вимогам статей 183, 364 ЦК України та зазначеним висновкам Верховного Суду України, викладеним в постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4цс14, від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях, поданих до апеляційного суду, просила врахувати те, що вона за рахунок своєї пенсії в розмірі 2 000 грн не спроможна виплатити ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 45 043 грн за виділ в натурі її частки з спільної часткової власності з відхиленням від ідеальних часток.

Апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації, не навів обґрунтованих висновків на спростування зазначених ОСОБА_1 доводів, не звернув увагу на те, що вона є особою похилого віку, має інвалідність ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших джерел доходів, крім пенсії, не має.

Таким чином, стягнення грошової компенсації за виділ в натурі частки ОСОБА_1 з спільної часткової власності з відхиленням від ідеальних часток є надмірним тягарем для неї та порушує її права.

Разом з тим, Верховний Суд не може погодитись і з висновком суду першої інстанції стосовно розподілу спірного житлового будинку шляхом виділу

в натурі частки ОСОБА_1 з спільної часткової власності з відхиленням від ідеальних часток без стягнення з неї компенсації за збільшення частки, оскільки такий розподіл порушить права іншого співвласника будинку ОСОБА_2 , частка якого зменшилась.

Крім того, Верховний Суд також не може погодитись з висновком апеляційного суду в частині вирішення спору про визначення порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3224410101:01:092:0014.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 30 серпня

2018 року № 24622/17-47/1168-11690/18-47 загальна площа земельної ділянки домоволодіння на АДРЕСА_1 становить 0,1080 га і експертний висновок зроблений з урахуванням такого розміру земельної ділянки.

Апеляційний суд, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою площею 0,1080 га, не звернув увагу на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224410101:01:092:0014, яка перебуває в користуванні сторін, має площу 0,1000 га. Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд розпорядився земельною ділянкою більшого розміру ніж та, що перебуває у користуванні сторін. Варіанту встановлення порядку користуванням земельною ділянкою площею 0,1000 га сторонами не запропоновано.

Крім того, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради депутатів № 141 від 23 травня 1997 року ОСОБА_3 виділено у користування земельну ділянку площею 0,06 га, рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради депутатів № 202 від 15 грудня 1997 року ОСОБА_6 виділено - 0,04 га.

Суд першої інстанцій та апеляційної суд вказаних обставин і вимог закону не врахували та дійшли до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ в натурі нерухомого майна як об`єкта права спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову

ОСОБА_1 про уточнення часток спірного житлового будинку в зв`язку з його перебудовою та визнання за нею права власності на 73/100 частки спірного житлового будинку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що будинок збільшився за рахунок проведеної попереднім власником добудови, який за договором дарування передав їй 1/2 частки будинку, є безпідставними та не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25 січня 2016 року та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2016 року є співвласниками спірного домоволодіння загальною площею 81,7 кв. м, житловою площею 45,3 кв. м. в рівних частках.

Інші доводикасаційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом, обґрунтовано викладених у мотивувальній частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення судів підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та її представника - адвоката Поліщука Романа Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ в натурі нерухомого майна як об`єкта права спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою,скасувати.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ в натурі нерухомого майна як об`єкта права спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

В іншій частині рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов