Історія справи

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 563/501/22

провадження № 61-2370св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корець-Центральне»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корецької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Вейтас І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корець-Центральне» (далі - ОСББ «Корець-Центральне») про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що в 2018 році він придбав квартиру АДРЕСА_1 та одразу почав облаштовувати прибудинкову територію, поставивши паркан, зробивши під`їзд, викопавши окремого септика.

Цими всіма благами також користуються всі мешканці будинку, в якому створене ОСББ «Корець-Центральне».

30 серпня 2021 року на загальних зборах ОСББ «Корець-Центральне» вирішено, що в погашення витрат які були витрачені ним, ОСББ «Корець-Центральне» передає нежитлове приміщення, яке знаходяться у будинку АДРЕСА_2 та потребує ремонту, та перебуває в його користуванні та власності, загальною площею 88,9 кв. м.

Також ОСОБА_1 зазначав, що за проведений ремонт під`їзду та благоустрій території, які він провів за власні кошти, мешканці будинку на зборах ОСББ «Корець-Центральне» фактично передали йому у власність зазначене нежитлове приміщення.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на статті 322 328 355 358 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення магазин літ. «А1», № 1, загальною площею 88,9 кв. м, на АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 08 червня 2022 року у складі судді Кулика Є. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення магазин літ. «А1»: 1 торгівельний зал, площею 32,9 кв. м; 2 торгівельний зал, площею 10,3 кв. м; 3 коридор, площею 4,2 кв. м; 4 торгівельний зал, площею 38,4 кв. м; 5 вбиральня, площею 1,6 кв. м; 6 комора, площею 1,5 кв. м, загальною площею 88,9 кв. м, та № 1 сходи, на АДРЕСА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку, на праві спільної сумісної власності належать власникам квартири у дво-або багатоквартирному жилому будинку, і такі приміщення є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Відповідно до статей 328 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом також враховано, що позовні вимоги визнані відповідачем, і таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корецької міської ради задоволено.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 08 червня 2022 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до частини дванадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Згідно з технічним паспортом від 20 квітня 2022 року на підвальне приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа підвалу становить 88,9 кв. м, що включає 6 об`єктів, зокрема, три торгівельних зали, коридор, вбиральню та комору. Відповідно до облікових карток протирадіаційного укриття № 65797, загальна площа приміщення за вказаною адресою складає 81,8 кв. м. Разом з тим, невелика розбіжність у площі не може свідчити про не співпадіння вказаних приміщень.

При цьому, згідно з технічним паспортом на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , останній побудований у 1965 році, загальна площа підвалу становить 81,8 кв. м.

Окрім того, співставленням поверхових планів підвальних приміщень, згідно з технічними паспортами на житловий будинок та магазин, встановлено, що технічні характеристики позначених на планах приміщень у цілому співпадають (існують незначні розбіжності у площі конкретних приміщень).

Отже, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 є протирадіаційним укриттям № 65797, підвальне приміщення вказаної будівлі віднесено до об`єктів цивільної оборони та йому надано статус протирадіаційного укриття, тому відчуженню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову тазалишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 168/626/19 (провадження № 61-12543св21), а також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема не дослідження зібраних у справі доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні докази знаходження спірного нежитлового приміщення в базі електронного обліку та аналізу стану захисних споруд протирадіаційне укриття, чи воно перебуває на обліку у відповідного органу та проведено інвентаризацію споруди. Також, відсутня інформація про внесення до книги обліку споруд цивільного захисту Корецької міської ради протирадіаційного укриття за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що нежитлове приміщення магазин літ. «А1», загальною площею 88,9 кв. м, на АДРЕСА_2 та протирадіаційне укриття № 65797, загальною площею 81,8 кв. м, за цією ж адресою є одним і тим самим приміщенням, оскільки містяться розбіжності в площі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишено без руху для усунення недоліків.

У березні 2023 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року і витребувано із Корецького районного суду Рівненської області вищезазначену цивільну справу № 563/501/22.

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корецької міської ради на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази того, що спірне нежитлове приміщення є протирадіаційним укриттям.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження права власності ОСББ «Корець-Центральне» на спірне нежитлове приміщення, оскільки повноваження щодо управління вказаним об`єктом покладено на відповідний орган місцевого самоврядування, зокрема на Корецьку міську раду, яка є належним розпорядником спірного майна.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Корецького районного нотаріального округу Рівненської області Степанюк І. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 113, ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 червня 2019 року № 171620825 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Корецького районного нотаріального округу Рівненської області Степанюк І. В. (а. с. 9).

Рішенням загальних зборів членів ОСББ «Корець-Центральне» від 30 серпня 2021 року, оформленим у вигляді протоколу № 3, передано в особисту приватну власність ОСОБА_1 нежитлові підвальні приміщення, загальною площею до 90 кв. м, в житловому будинку АДРЕСА_2 , за що ОСОБА_1 зобов`язався здійснити облаштування (ремонт) двору та нежитлового приміщення будинку за власні кошти (а. с. 4, 5).

Відповідно до довідки ОСББ «Корець-Центральне» від 27 серпня 2021 року за належною ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 , згідно з рішенням загальних зборів від 30 серпня 2021 року рахується частина нежитлового підвального приміщення площею до 90 кв. м (а. с. 7).

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) приміщеннями на АДРЕСА_2 , виготовленого 20 квітня 2022 року Комунальним підприємством «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, виданого на ім`я ОСОБА_1 , магазин літ. «А1», загальною площею 88,9 кв. м, на АДРЕСА_2 , складається з: 1 торгівельна зала, площею 32,9 кв. м; 2 торгівельна зала, площею 10,3 кв. м; 3 коридор, площею 4,2 кв. м; 4 торгівельна зала, площею 38,4 кв. м; 5 вбиральня, площею 1,6 кв. м; 6 комора, площею 1,5 кв. м (а. с. 25-29).

Рішенням Корецької міської ради від 24 лютого 2011 року № 184 передано житловий будинок АДРЕСА_3 на баланс ОСББ «Корець-Центральне» (а. с. 73).

Рішення про передачу нежитлового приміщення підвалу на АДРЕСА_2 ОСББ «Корець-Центральне» (чи будь-яким іншим особам) у власність органом місцевого самоврядування не приймалося.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 березня 2011 року за виконавчим комітетом Корецької міської ради зареєстровано право власності на приміщення бібліотеки, загальною площею 157,7 кв. м, на АДРЕСА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Корецької міської ради від 16 лютого 2011 року № 67 (а. с. 62).

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок приміщення бібліотеки літ. «А-3» на АДРЕСА_2 , виготовленого 01 лютого 2011 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації, виданого на ім`я Територіальної громади в особі Корецької міської ради, складається з: 7-1 коридору, площею 4,8 кв. м; 7-2 вестибюлю, площею 15,8 кв. м; 7-3 бібліотеки, площею 32,1 кв. м; 7-4 бібліотеки, площею 20,5 кв. м; 7-5 побутового, площею 15,1 кв. м; 7-6 санвузла, площею 3,1 кв. м; 7-7 бібліотеки, площею 33,4 кв. м; 7-8 бібліотеки, площею 32,9 кв. м, загальна площа 157,7 кв. м (а. с. 63-67).

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 11 серпня 2022 року протирадіаційне укриття № 65797, площею 81,8 кв. м, на 120 осіб, вбудоване у двоповерхову будівлю на АДРЕСА_2 (а. с. 68-72).

Відповідно до облікової картки на частину підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , є протирадіаційним укриттям № 65797, загальною площею 81,8 кв. м (а. с. 74, 75).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 39 частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема захисні споруди цивільного захисту.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Згідно з статтею 4 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист - функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Також, до захисних споруд цивільного захисту належать, серед іншого, протирадіаційне укриття - це негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Протирадіаційне укриття є паспортизованим об`єктом та входить до системи цивільної оброни України і є засобом захисту населення від аварій, катастроф та засобів ураження, зокрема радіаційного та воєнного частина перша статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Згідно з частиною другою статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належать, зокрема, організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Частиною дванадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Аналогічних висновків містяться в постанові Верховний Суд від 30 травня 2018 року у справі № 734/337/15-ц (провадження № 61-4695св18).

Відповідно до пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, не спростовано матеріалами справи та позивачем те, що відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 11 серпня 2022 року протирадіаційне укриття № 65797, площею 81,8 кв. м, на 120 осіб, вбудоване в двоповерхову будівлю на АДРЕСА_2 (а. с. 68-72).

Відповідно до облікової картки на частину підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , є протирадіаційним укриттям № 65797, загальною площею 81,8 кв. м (а. с. 74, 75).

Отже, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , є протирадіаційним укриттям № 65797, підвальне приміщення вказаної будівлі віднесено до об`єктів цивільної оборони та йому надано статус протирадіаційного укриття.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки спірне нежитлове підвальне приміщення за адресою: м. Корець, АДРЕСА_2 є протирадіаційним укриттям № 65797.

Колегія суддів Верховного Суду не приймає до уваги доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що відсутня інформація про внесення до книги обліку споруд цивільного захисту Корецької міської ради протирадіаційного укриття за адресою: АДРЕСА_2, оскільки з інформації відкритого порталу Управління з надзвичайних ситуацій у Рівненській області у розділі «Захисні споруди цивільного захисту населення Рівненської області» по територіальній громаді м. Корець за № 65797 за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться протирадіаційне укриття.

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновку Верховного Суду, на який містяться посилання в касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 403 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник