Історія справи

Постанова

Іменем України

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 521/12949/22

провадження № 61-184св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Кутурланової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила визнати недійсною додаткову угоду від 10 жовтня 2014 року до договору позики від 15 вересня 2014 року, укладеного між відповідачами, скасувати рішення приватного нотаріуса Сегеченко І. М. про державну реєстрацію права та обтяження від 21 квітня 2017 року за індексним номером 34886728 та припинення права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости, розташований по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст заяви

28 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення заборони уповноваженим на державну реєстрацію прав на нерухоме майно особам здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна - будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування (далі - СТО) легкових автомобілів на чотири пости по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заяви посилалась на те, що під час розгляду справи відповідач має можливість відчужити приміщення СТО, яке є предметом спору, третім особам й таке забезпечення позову не порушує його прав, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову по суті.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції аргументована тим, що позивач зазначив лише загальні підстави для забезпечення позову, які можуть утруднити а6о зробити неможливим виконання майбутнього рішення, при цьому не навів переконливих обґрунтувань. Водночас суд не встановив реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2022 року скасовано, постановлено нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено уповноваженим на державну реєстрацію прав на нерухоме майно особам здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна, а саме: будівлі спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів на чотири пости за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд виходив із наявності достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду та призвести до порушення прав ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції врахував, що позивачкою обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу може забезпечити ефективний захист її порушеного права, поновлення цих прав та інтересів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 грудня 2022 року ОСОБА_2 через свого адвоката Єгорова Б. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Позивачка звернулася повторно з ідентичною заявою про забезпечення позову. Зокрема, 05 вересня 2022 року вона вже подавала аналогічну заяву, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06 вересня 2022 року.

В заяві ОСОБА_1 не зазначено правових підстав для застосування заходів забезпечення позову та не надано доказів наявності будь-яких ризиків, незапобігання яких (невжиття заходів) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову відсутні обґрунтування необхідності такого забезпечення шляхом заборони проведення реєстраційний дій. Накладення обтяження у вигляді заборони державним реєстраторам проводити будь-які дії відносно спірної будівлі є неспірозмірними з вимогами, викладеними у позовній заяві

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Переходова М. В. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Малиновського районного суду міста Одеси справу № 521/12949/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання додаткової угоди недійсною, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності на об`єкт нерухомості.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року є посилання заявника нанеправильне застосування судом норм матеріального та порушення процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Позов, зокрема, забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Предметом спору у даній справі є правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно - будівлю спеціалізованої станції технічного обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_1 .

Тому вжитий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачкою вимогами.

Правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивачка звернулася до суду, та вплинути на виконання ймовірного рішення суду.

Сукупність попередньо вчинених ОСОБА_2 юридично значимих дій щодо спірного нерухомого майна дає обґрунтовані підстави вважати про ймовірність вчинення відповідачами подальших дій спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, що призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 вдруге подала заяву про забезпечення позову, що свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки норми процесуального права не містять заборони щодо неодноразового звернення з заявами про забезпечення позову. Матеріали справи не свідчать про те, що вона зловживає своїми процесуальними правами, так як фактично намагається захистити свої інтереси.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 490/7508/20.

Наведені в касаційній скарзі аргументи про ненаведення у заяві про забезпечення позову доказів на її обґрунтування та ненадання доказів на підтвердження вимог заяви зводяться до непогодження зі встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун