Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.11.2019 року у справі №301/2507/17

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 301/2507/17

провадження № 61-19777св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду

від 24 вересня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Собослоя Г. Г., Кожух О. А., Джуги С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що 02 січня 2017 року на автомобільній дорозі Мукачево-Рогатин-Львів в селі Сільце, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобіля «Jeep Grand Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача.

Фактичні обставини ДТП, а також вина ОСОБА_2 в її скоєнні встановлені постановою судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

17 лютого 2017 року приватним підприємцем ОСОБА_3 проведено огляд автомобіля «Ауді А-8», номерний знак НОМЕР_2 та складено протокол огляду транспортного засобу. За результатами огляду 18 вересня 2017 року складено звіт № 108 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, відповідно до якого розмір майнового збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 1 367 494 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в міжнародній системі автомобільного страхування «Ceska pojistovna» відповідно до чинної на території країн-членів системи «Зелена карта», поліс CZ|0001|3751071618 . Строк дії поліса з 02 грудня 2016 року по 01 грудня 2017 року. Членом вказаної системи автомобільного страхування є і Україна, яку представляє МТСБУ. Позивач зазначав, що 10 квітня 2017 року звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП 02 січня 2017 року.

Однак листом МТСБУ № 8.3-03/16221 від 13 липня 2017 року його повідомлено, що відповідно до наданих документів та на підставі аналізу додаткових документів, отриманих МТСБУ від компетентних органів, встановлено суттєві розбіжності у причинах та обставинах настання ДТП, а тому МТСБУ не має юридичних підстав для задоволення заяви.

Вважає, що МТСБУ безпідставно відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, встановленого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому просив стягнути з відповідача на свою користь 1 367 494 грн страхового відшкодування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 березня

2018 року, ухваленим у складі судді Даруди І. А., позов задоволено.

Стягнуто із МТСБУ на користь ОСОБА_1 1 367 494 грн страхового відшкодування (регламентної виплати). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди на час її настання була застрахована в міжнародній системі автомобільного страхування «Ceska pojistovna» відповідно до чинної на території країн-членів системи « Зелена карта», поліс CZ|0001|3751071618 .

Врахувавши положення статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд зазначив, що позивачем на адресу МТСБУ були направлені всі необхідні документи, підтверджуючі факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, розмір завданої шкоди, пошкоджений автомобіль наявний на час звернення позивача до МТСБУ, тому у відповідача не було правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування (регламентної виплати).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, апеляційну скаргу МТСБУ задоволено, рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2018 року скасовано і ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до довідки органів Національної поліції від 07 квітня

2017 року ДТП 02 січня 2017 року сталася за участю лише одного транспортного засобу марки «Аudi», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 в результаті наїзду ним на інші види перешкод, що узгоджується із поясненнями, написаними власноручно позивачем в день настання ДТП. Крім того, апеляційний суд врахував, що згідно інформації із офіційного інтернет-сайту ГУНП в Закарпатській області, а також з інтернет-сайту Irshava- News ДТП 02 січня 2017 року відбулася в результаті того, що водій автомобіля марки «Аudi», номерний знак НОМЕР_2 не впорався з керуванням та з`їхав у річку.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до наданих позивачем документів та на підставі аналізу додаткових документів отриманих МТСБУ від компетентних органів встановлено суттєві розбіжності у причинах та обставинах настання ДТП, а тому МТСБУ обґрунтовано відмовило у задоволенні заяви ОСОБА_1 , за відсутності юридичних підстав для виплати страхового відшкодування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду

від 24 вересня 2019 року і залишити в силі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Іршавського районного суду Закарпатської області.

У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, оскільки постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлені обставини та причини ДТП 02 січня 2017 року і визнано ОСОБА_2 винним у її настанні. Апеляційний суд в порушення вимог частини шостої статті 82 ЦПК України безпідставно не врахував обставини, які встановлені постановою суду в справі про адміністративне правопорушення та які не підлягають доказуванню.

Крім того, заявник вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що верхня межа страхового відшкодування шкоди, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка» складає 100 000 грн, оскільки поліс CZ|0001|3751071618 , за яким застраховано відповідальність власника застрахованого транспортного засобу «Jeep Grand Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 не містить жодних обмежень щодо розміру страхового відшкодування.

Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд першої інстанцій вважав встановленим, що 02 січня 2017 року о 01 год на автомобільній дорозі Мукачево-Рогатин-Львів в селі Сільце, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Jeep Grand Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував позивач.

Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за результатами ДТП, що мала місце 02 січня 2017 року.

17 лютого 2017 року ФОП ОСОБА_3 проведено огляд автомобіля

«Ауді А-8», номерний знак НОМЕР_2 та складено протокол огляду транспортного засобу і за результатами огляду 18 вересня 2017 року складено звіт № 108 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, відповідно до якого розмір майнового збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 1 367 494 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована страховою компанією «Ceska pojistovna» в міжнародній системі автомобільного страхування відповідно до чинної на території

країн-членів системи «Зелена карта», поліс CZ|0001|3751071618 . Строк дії поліса із 02 грудня 2016 по 01 грудня 2017 року. Членом вказаної системи автомобільного страхування є Україна, яку представляє МТСБУ.

10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до МТСБУ щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП 02 січня 2017 року.

Листом МТСБУ № 8.3-03/16221 від 13 липня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до наданих документів та на підставі аналізу додаткових документів, отриманих МТСБУ від компетентних органів, встановлено суттєві розбіжності у причинах та обставинах настання вказаної ДТП, а тому МТСБУ не має юридичних підстав для задоволення його заяви.

Із довідки Іршавського відділення поліції Хустського відділу ГУНП в Закарпатській області від 07 квітня 2017 року апеляційний суд встановив, що ДТП мала місце 02 січня 2017 року о 01 год 40 хв по вулиці Головній в селі Сільце Іршавського району Закарпатської області і трапилась за участю лише транспортного засобу марки «Аudi», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 в результаті наїзду на інші види перешкод.

Крім того, із повідомлення, яке підписане Кізляком І. І. 04 січня 2017 року, апеляційний суд встановив, що вказана ДТП трапилась лише за участю транспортного засобу марки «Аudi», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , а інших учасників ДТП позивачем не зазначено. У цьому повідомленні щодо обставин ДТП (короткий опис подій) позивач зазначив, що через погані погодні умови не впорався з керуванням внаслідок чого транспортний засіб Аudi, номерний знак НОМЕР_2 з`їхав з моста в річку і перекинувся.

З інформації, розміщеної на веб-сайті ГУНП в Закарпатській області та на веб-сайті « Іrshava-News » апеляційний суд встановив, що ДТП 02 січня

2017 року сталась в результаті того, що водій автомобіля марки «Аudi», номерний знак НОМЕР_2 , не впорався з керуванням та з`їхав у річку.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга

статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена така постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Іршавського районного суду Закарпатської області в справі № 301/788/17 від 07 квітня 2017 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 02 січня 2017 року о 01.00 год на автомобільній дорозі Мукачево-Рогатин-Львів в селі Сільце керуючи автомобілем JEEP, номерний знак НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем марки Ауді, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, після чого з місця ДТП втік, чим вчинив адміністративні правопорушення передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд надав перевагу довідці Іршавського відділення поліції Хустського відділу ГУНП в Закарпатській області від 07 квітня 2017 року, повідомленню, поданому ОСОБА_1 до МТСБУ 04 січня 2017 року, та інформації з мережі Інтернет, згідно яких ДТП 02 січня 2017 року сталася за участю одного транспортного засобу «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 .

Тобто, при розгляді цивільної справи, апеляційний суд вдався до встановлення обставин ДТП та вини її учасників, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, що набрало законної сили та яким встановлено факт ДТП та вину ОСОБА_2 .

Апеляційний суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року

у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).

Отже висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку із встановленням МТСБУ суттєвих розбіжностей у причинах та обставинах настання ДТП є передчасними та необґрунтованими.

Відмовивши у задоволенні позову із вказаних підстав, апеляційний суд фактично не перевірив рішення суду першої інстанцій в частині визначення розміру страхового відшкодування.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 3 Конвенції про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод від 04 травня 1971 року (ратифікована Законом України № 3513-VI від 15 червня 2011 року), правом, що застосовується, є внутрішнє право Держави, у якій відбулася пригода.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 49 Закону «Про міжнародне приватне право» згідно якої права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Відповідно до пунктів 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. При цьому, страхова сума зазначається в Договорі страхування на дату його укладення.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до підпункту в) пункту 41.2 статті 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

В даній справі суди вважали встановленим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Jeep реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована страховою компанією «Ceska pojistovna» в міжнародній системі автомобільного страхування відповідно до чинної на території країн-членів системи « Зелена карта», поліс CZ|0001|3751071618 .

При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено розмір страхової суми у межах якої страховик зобов`язався здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (полісу) CZ|0001|3751071618 , а наявна в матеріалах справи копія полісу CZ|0001|3751071618 викладена на чеській та англійських мовах і внаслідок неналежної якості копіювання не дозволяє повністю та достовірно відтворити зміст полісу.

Згідно частини третьої статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди (підпункт в) підпункту 38.1.1 пункту 38.1) та до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 38.2.3 пункту 38.2).

Проте не зважаючи на вказані положення закону судами не було вжито заходів зі з`ясування питання про склад учасників справи та не перевірено чи може рішення суду у цій справі вплинути на права і обов`язки страхової компанії «Ceska pojistovna» та ОСОБА_2 , вина якого у ДТП 02 січня 2017 року підтверджена судовим рішенням.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не в повній мірі відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати викладене у цій постанові, встановити ліміт відповідальності страховика, за полісом CZ|0001|3751071618, з`ясувати питання про склад учасників судового процесу, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович