Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 6-412/08-ц

провадження № 61-1758св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Альфа-банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова в складі судді Маслюк Н. В. від 02 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області в складі суддів: Тагієва С. Р., Скрипки А. А., Харечко Л. К., від 11 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова, яке набрало законної сили 17 жовтня 2008 року, у справі № 6-412/08 з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» стягнуто солідарно борг за кредитним договором у розмірі 48 220,73 грн та судові витрати у розмірі 400 грн.

05 грудня 2008 року Новозаводським районним судом м. Чернігова видано відповідний виконавчий лист.

26 вересня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк», яке є стягувачем у виконавчому провадженні, та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу. За умовами якого банк відступив фактору свої права грошової вимоги за зобов'язаннями відповідача за спірним кредитним договором. До нового кредитора перейшли усі права первісного кредитора перед боржниками.

Посилаючись на зазначене, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ ФК «Довіра та Гарантія».

На адресу суду від боржників надійшла заява про проведення розгляду справи у районному суді м. Києва у зв'язку з тим, що місцем їх реєстрації є м. Київ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2017 року у задоволенні клопотання боржників про передачу справи на розгляд іншого суду відмовлено.

Заяву ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження - ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника - ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №6-412/08, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 05 грудня 2008 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну у відповідному виконавчому провадження стягувача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилено. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ ФК «Довіта та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення вимог заяви. Указано, що ухвалені судові рішення є немотивовані. Згідно вимог чинного законодавства заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні може подати або державний виконавець, або сторона виконавчого провадження. Заявник не є стороною виконавчого провадження, у зв'язку із чим суди, на думку скаржників, помилково розглянули заяву товариства. Указано, що первісний кредитор не міг передати право вимоги до боржників за судовим рішенням, оскільки можна передати право вимоги лише за правочином. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був встановлений до 17 грудня 2011 року, тому такий строк пройшов. Крім того, виконавче провадження з виконання спірного виконавчого листа було закрито 07 квітня 2013 року.

Касаційна скарга не містить доводів щодо незаконності та необґрунтованості в частині вирішення заяви боржників про передачу справи на розгляд іншого суду, у зв'язку із чим, в силу вимог статті 400 ЦПК України, справа в указаній частині Верховним Судом не переглядається.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2018 року директор ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» - Правник О. П., подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що обставини щодо вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. Зазначено, що без вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні її правонаступником такий правонаступник позбавлений права порушувати в подальшому питання, зокрема, щодо поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа з метою виконання відповідного судового рішення. У даній справі доводи скаржників є передчасними, оскільки судами не вирішувалось питання про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання. У відзиві на касаційну скаргу заявник просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 05 грудня 2008 року на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 грудня 2008 року ПАТ «Альфа-Банк» видано виконавчий документ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 17 жовтня 2008 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу за кредитним договором в сумі 48 220,73 грн та витрат зі сплати третейського збору в сумі 400 грн, а також стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1 192,76 грн пені за договором поруки.

26 вересня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №2016-3АБ/ДГ, за умовами якого банк відступив фактору права вимоги за кредитами, в тому числі і щодо указаних боржників.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України в відповідній редакції за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 520/430/14-ц (касаційне провадження № 61-13779св18).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав правонаступництва, зокрема, відступлення права вимоги, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і такий кредитор може бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення вимог заяви ТОВ ФК «Довіра та Гарантія».

Доводи касаційної скарги відносно невмотивованості оскаржених судових рішень є безпідставні, оскільки рішення судів містять вичерпні мотиви та висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення спірного питання, та обґрунтування щодо доводів сторін.

Безпідставними є також доводи касаційної скарги про те, що заявник не є стороною виконавчого провадження і не міг порушувати питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. Заявник порушив спірне питання з метою реалізувати в майбутньому свої права, як правонаступника первісного кредитора за кредитним зобов'язанням, яке залишилося не виконаним, тому і звернувся за захистом свого відповідного права, яке вважав порушеним.

Доводи касаційної скарги відносно того, що первісний кредитор не міг передати право вимоги до боржників за судовим рішенням, оскільки можна передати право вимоги лише за правочином, а не за рішенням суду, не є підставами для скасування судових рішень у даній справі за встановлених судами обставин, оскільки у справі, яка переглядається не порушено питання щодо оскарження укладеного між банком та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» договору факторингу.

Закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, на що посилаються скаржники, також не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки судами попередніх інстанцій не вирішувалось питання щодо указаного строку, тому такі доводи скаржників є передчасними.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із ухваленими судовими рішеннями та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Згідно вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня

2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Згідно із частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 401, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко