Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 203/1631/18

провадження № 61-4908св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Центральний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі начальника відділу Лисенка Дмитра Борисовича та головного державного виконавця Астаркіної Євгенії Павлівни,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року в складі судді Казака С. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 30 січня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ

КБ «ПриватБанк»), Центральний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Центральний ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області) в особі начальника відділу Лисенка Д. Б. та головного державного виконавця Астаркіної Є. П., звернулася до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії та зобов`язати вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 02 травня 2018 року звернулась зі скаргою на дії державного виконавця Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, під час розгляду якої у межах цивільної справи № 203/1403/2018 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська зупинено стягнення у виконавчому провадженні

№ 54839440 щодо виконання виконавчого листа Кіровського районного суду міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду щодо зупинення стягнення, яка підлягала негайному виконанню, 02 травня 2018 року була подана до канцелярії виконавчої служби. Проте, державним виконавцем Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіною Є. П. торги зупинено не було, внаслідок чого 02 травня 2018 року о 18.02 год. учасник торгів став переможцем. Торги закінчились того ж дня о 18.24 год.

Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій була прийнята та зареєстрована 03 травня 2018 року о 17.42 год.

Вважає, що при наявності ухвали, яка підлягає негайному виконанню та якою суд зупинив стягнення у виконавчому провадженні, проведення електронних торгів є протиправними діями та невиконанням судового рішення.

Крім того, спірне майно було передане в іпотеку, проте у матеріалах виконавчого провадження відсутнє рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно. У державного виконавця були наявні докази належності боржнику на праві власності чотирьох автомобілів, на які він повинен був в першу чергу звернути стягнення, проте таких дій не вчинив. Отже, державним виконавцем порушено черговість та порядок стягнення на майно боржника.

На підставі викладеного з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила: визнати неправомірними дії начальника Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області

Лисенка Д. Б. щодо підписання та надсилання до Державного підприємства «Сетам» заявки від 13 березня 2018 року на реалізацію у межах виконавчого провадження № 54839440 належного боржнику нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 ; визнати неправомірними дії державного виконавця Астаркіної Є. П. щодо направлення заявки на реалізацію арештованого майна начальнику виконавчої служби для підписання та передачі організатору електронних торгів з реалізації майна боржника ОСОБА_1 ; визнати неправомірними дії Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо реалізації та проведення

02 травня 2018 року електронних торгів з реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ; зобов`язати вказаний відділ після відновлення виконавчого провадження № 54839440 скасувати результати електронних торгів від 02 травня 2018 року та припинити електронні торги і зняти майно з реалізації.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що посадові особи державної виконавчої служби діяли у межах, передбачених законом, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що під час проведення виконавчих дій не було встановлено наявності у боржника коштів та інших цінностей, на які повинно звертатись стягнення в першу чергу. Крім того, місцезнаходження чотирьох транспортних засобів, про які зазначає ОСОБА_1 , державним виконавцем встановлено не було, в зв`язку з чим 29 листопада 2017 року була винесена постанова про оголошення в розшук майна боржника. При цьому, будучи обізнаною про наявність виконавчого провадження, боржник у відповідності до своїх обов`язків, визначених статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», не надала державному виконавцю відомостей про кошти та майно, якими вона володіє, про його місцезнаходження, зокрема щодо транспортних засобів.

Реалізація спірного нерухомого майна відбулася з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку».

Разом з тим, отримавши 02 травня 2018 року ухвалу суду про зупинення виконавчого провадження, державний виконавець у порядку та строки, передбачені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: протягом доби, виніс відповідну постанову від 03 травня 2018 року про зупинення виконавчих дій, яку направив до ДП «Сетам» для виконання. В цей же день (03 травня 2018 року) постанова державного виконавця була отримана ДП «Сетам» та проведення електронних торгів зупинено, протокол про проведення електронних торгів системою не сформовано. Акт про проведення електронних торгів не складався та не затверджувався. Будь-яких виконавчих дій після цього державним виконавцем не проводилось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову про задоволення скарги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду щодо зупинення стягнення, яка підлягала негайному виконанню, 02 травня 2018 року була подана до канцелярії виконавчої служби. Проте, державним виконавцем Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіною Є. П. торги зупинено не було, внаслідок чого було реалізовано належне скаржнику нерухоме майно.

ОСОБА_1 належить чотири автомобілі, які державний виконавець у першу чергу зобов`язаний був реалізувати, проте таких дій не вчинив. Отже, державним виконавцем порушено черговість та порядок звернення стягнення на майно боржника.

Державним виконавцем не подано доказів вчинення належних та реальних дій, направлених на розшук майна боржника.

Реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тому суди дійшли помилкового висновку про можливість реалізації спірного нерухомого майна під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

15 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 20 лютого 2017 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська на виконання рішення цього суду у цивільній справі

№ 203/7722/14-ц, що набрало законної сили 01 грудня 2015 року, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2007 року в розмірі 2 082 799,60 грн та судових витрат у розмірі 3 654 грн.

Cтягувачем в особі ПАТ КБ «ПриватБанк» 04 жовтня 2017 року вказаний виконавчий лист разом із заявою про його примусове виконання було пред`явлено до Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Державним виконавцем 05 жовтня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54839440 з виконання виконавчого листа.

Також 05.10.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та 29 листопада 2017 року про розшук майна боржника.

Крім того, 12 січня 2018 року державним виконавцем складено постанову про опис майна боржника ОСОБА_1 , належного останній нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Державним виконавцем 23 січня 2018 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості арештованого майна та в подальшому отримано відповідний висновок.

13 березня 2018 року до ДП «Сетам» направлено заявку на реалізацію майна боржника.

Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 02 травня 2018 року у межах цивільної справи № 203/1403/2018 винесено ухвалу про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 54839440, яка в той же день подана представником ОСОБА_1 до Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Державним виконавцем 03 травня 2018 року на виконання ухвали суду

від 02 травня 2018 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 54839440, копія якої направлена організатору електронних торгів - ДП «Сетам».

Суди також встановили, що 03 травня 2018 року на виконання постанови торги було зупинено, протокол про проведення електронних торгів не формувався, акт про проведення електронних торгів не складався.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення (частина друга статті 38 Закону України «Про виконавче провадження»).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суди правильно встановили, що під час проведення виконавчих дій не було встановлено наявності у боржника коштів та інших цінностей, на які повинно звертатись стягнення в першу чергу, місцезнаходження чотирьох транспортних засобів, про які зазначає ОСОБА_1 , державним виконавцем встановлено не було.

Також суди правильного зазначили, що, отримавши 02 травня 2018 року ухвалу суду про зупинення виконавчого провадження, державний виконавець у порядку та строки, передбачені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про зупинення виконавчих дій,

яку 03 травня 2018 року направив до ДП «Сетам» для виконання і в цей же день постанова державного виконавця була отримана ДП «Сетам» та проведення електронних торгів зупинено.

На підставі викладеного суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що посадові особи державної виконавчої служби діяли у межах, передбачених законом, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що державний виконавець з порушенням визначених законом строків виконав ухвалу суду про зупинення виконавчого провадження, оскільки вказана ухвала подана до виконавчої служби 02 травня 2018 року, а державний виконавець 03 травня 2018 року виніс відповідну постанову про зупинення виконавчих дій, тобто у строки, передбачені частиною другою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 належить чотири автомобілі, які державний виконавець у першу чергу зобов`язаний був реалізувати, проте таких дій не вчинив, тому порушив черговість та порядок звернення стягнення на майно боржника, оскільки під час проведення виконавчих дій не було встановлено наявності у боржника коштів та інших цінностей, на які повинно звертатись стягнення в першу чергу, місцезнаходження чотирьох транспортних засобів, про які зазначає ОСОБА_1 , державним виконавцем встановлено не було. Разом з тим, державним виконавцем 29 листопада 2017 року винесено постанову про розшук майна боржника. При цьому ОСОБА_1 було відомо про відкрите виконавче провадження, проте вона не повідомила місцезнаходження вищевказаного рухомого майна.

Доводи касаційно скарги, що державний виконавець не мав права передати на реалізацію предмет іпотеки під час виконання рішення про стягнення заборгованості, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи про те, що норми Закону

України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, на увагу не заслуговують.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня

2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк