Постанова

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 208/3335/17

провадження № 61-17731св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Романа Вікторовича на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 26 липня 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янської районної електромережі публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») про перерахунок збитків, завданих енергопостачальнику.

У лютому 2018 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Кам`янського центру обслуговування клієнтів подало до суду зустрічний позов до

ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергієюдля населення.

Позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Кам`янського центру обслуговування клієнтів мотивовано тим, що 04 травня 2017 року працівниками Кам`янського РЕМ при проведенні технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб на ньому та стану дооблікованої проводки побутового споживача було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), за адресою відповідача, а саме: статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пункту 48 ПКЕЕН, підпункту 5 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Самовільне підключення електропроводки до електричної мережі балансоутримувача будинку прихованим способом, поза засобом обліку, яке неможливо виявити без спеціального обладнання. Точка підключення до майстральних дротів. Змонтована розетка поза приладом обліку, при включенні навантаження в розетку лічильник не працює, електрична енергія не враховується. Внаслідок чого був складений акт Н № 126938 про порушення ПКЕЕН.

10 травня 2017 року в присутності відповідача відбулось засідання комісії Кам`янського РЕМ, розглянуто акт про порушення та прийнято рішення про проведення нарахувань за формулою пункту 2.7 Методики з 03 вересня

2014 року по 04 травня 2017 року (за останні три роки) недорахованої електроенергії вартістю 30 692,49 грн.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Кам`янського центру обслуговування клієнтів просило стягнути з відповідача суму вартості недорахованої електроенергії в розмірі 30 692,49 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 травня 2019 року зустрічний позов ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Кам`янського центру обслуговування клієнтів до ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом

ОСОБА_1 до Кам`янської районної електромережі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про перерахунок збитків, завданих енергопостачальнику.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Кам`янської районної електромережі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про перерахунок збитків, завданих енергопостачальнику, залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2020 року у складі судді

Івченко Т. П. зустрічний позов АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» суму вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, в розмірі 2026,08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не заперечується самовільне підключення до мережі ПАТ «ДТЕК «Дніпробленерго» та використання необлікової електричної енергії, що є порушенням пункту 48 ПКЕЕН, а також статті 27 Закону України «Про електроенергетику».

Враховуючи, що остання технічна перевірка електричної мережі споживача ОСОБА_1 при користуванні електричною енергією за адресою

АДРЕСА_1 із застосуванням технічних засобів виміру, як з`ясувалося, здійснювалась співробітниками ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» біля 22 березня 2017 року, суд дійшов висновку, що обчислення та нарахування збитків енергопостачальнику повинно починатися з 23 березня по 04 травня 2017 року, тобто за 42 дня, що за розрахунком суду становить 2026,08 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» задоволено частково, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2020 року змінено, збільшивши розмір суми вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з 2 026,08 грн до

30 692,49 грн.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, однак не погодився з розміром суми вартості недорахованої електроенергії.

Апеляційний суд, враховуючи норми підпункту а) пункту 3.3 Методики, відповідно до якого споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки, але не більше ніж за три роки, дійшов висновку, що остання технічна перевірка електричної мережі споживача ОСОБА_1 була проведена 03 вересня 2014 року, тому з нього підлягає стягненню сума збитків у розмірі 30 692,49 грн (за період

з 03 вересня 2014 року по 04 травня 2017 року)

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Р. В. на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Р. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19, провадження № 61-3263св20, від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19, провадження № 61-18381св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду

від 20 травня 2019 року у справі № 200/20416/14, провадження

№ 61?34278св18 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що у споживача було виявлено порушення, зазначене у підпункті 5 пункту 3.1 Методики: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, тобто наявність правопорушення в електроенергетиці - самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, передбаченого статтею 27 Закону України «Про енергетику».

За таких обставин, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється на підставі підпункту «б» пункту 3.3 вказаної Методики, за змістом якого у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявленню порушення, до дня усунення порушення. Всупереч наведеному апеляційний суд допустився помилки у визначені періоду, за який підлягають стягненню збитки, помилково застосувавши до спірних правовідносин підпункт «а» пункту 3.3 Методики, який у визначених законом випадках, дозволяє стягнути збитки за три роки.

Також вказував, що відповідач чи його представник не отримував копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї, що є порушенням дотримання процедури проведення спрощеного позовного провадження.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - адвоката Блохи О. В., в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Посилається на те, що доводи відповідача про неправильне застосування Методики при здійсненні розрахунку недорахованої електричної енергії по акту про порушення ПКЕЕН

№ Н 126938 від 04 травня 2017 року є хибними і спростовуються нормами діючого законодавства в сфері електроенергетики та зводяться лише до незгоди з висновками апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту Н №126938 від 04 травня 2017 року про порушення ПКЕЕН, під час планової перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок на об`єкті відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками позивача було виявлено самовільне підключення до мережі ПАТ «ДТЕК «Дніпробленерго» та використання недооблікової електричної енергії, що є порушенням пункту 48 ПКЕЕН, а також статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику». Самовільне підключення до мереж балансоутримувача будинку прихованим способом, поза засобом обліку, яке неможливо виявити без спеціального обладнання. Точка підключення до магістральних дротів. Змонтована розетка поза приладом обліку, при включенні навантаження в розетку лічильник не працює, електрична енергія не враховується.

Відповідно до копії акту, що міститься в матеріалах справи, акт 126938

від 04 травня 2017 року складено: майстром ОСОБА_2 (посв. 48/14), ел. монтерами: ОСОБА_3 (посв. 682), ОСОБА_4 (посв. 452) за участю ОСОБА_1 .

Акт підписано представниками постачальника електроенергії та особисто споживачем ОСОБА_1 .

Як вбачається з Протоколу засідання комісії Дніпродзержинського РЕМ по розгляду актів про порушення споживачем ПКЕЕН від 10 травня 2017 року

№ 231, в присутності споживача ОСОБА_1 , розглянувши акт Н № 126938 від 04 травня 2017 року, вказана комісія встановила, що вказаний акт складено правомірно.

Відповідно до пункту 3.1.5 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, проведено розрахунок недорахованої електроенергії по форумі 2.7 Методики, яка складає 29317 кВТ/г та відповідає сумі 30692,49 грн

(з 03 вересня 2014 року по 04 травня 2017 року).

Згідно з довідкою Заступника начальника Кам`янського РЕМ від 08 вересня 2020 року, технічна перевірка на об`єкті споживача ОСОБА_1 проводилася 03 вересня 2014 року та 04 травня 2017 року. 22 березня

2020 року технічна перевірка у вказаного споживача за адресою:

АДРЕСА_1 , не проводилася.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду у повній мірі не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», ПКЕЕН, Методикою (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року N 122.

За змістом статей 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику» цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ПКЕЕН регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (пункт 1 ПКЕЕН).

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.

У пункті 53 ПКЕЕН встановлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за двадцять календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3.1 Методики (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

За положеннями пункту 2 ПКЕЕН: контрольний огляд вузла обліку - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій; самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил; технічна перевірка - виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання «штучного нуля», порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, які були проведені відповідачем 11 грудня 2015 року та 29 березня 2016 року, тоді як технічну перевірку проведено відповідачем 19 серпня 2014 року, що й було зазначено представниками відповідача в акті про порушення (виявити порушення при контрольному огляді неможливо), адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».

З огляду на наведене, якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за дванадцять календарних місяців.

Встановлено, що 04 травня 2017 року працівники ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» склали акт Н № 126938 про виявлення у споживача ОСОБА_1 порушення ПКЕЕН, які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості виявити, а тому відповідно до Методики розмір відшкодування збитків повинен розраховуватись за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення, або ж з дати останньої технічної перевірки.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до акта Н № 126938 відповідач вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, дійшов правильного висновку про порушення ОСОБА_1 вимог ПКЕЕН.

Проте апеляційним судом не враховано, що згідно з підпунктом «б» пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Дійшовши висновку про задоволення позову, апеляційний суд погодився з доводами позивача ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», що перерахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється на підставі підпункту а) пункту 3.3 Методики з дати останньої технічної перевірки, але не більше ніж за три роки.

Разом з тим, відповідач вчинив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника (підпункт 5 пункту 3.1 Методики), тому положення підпункту а) пункту 3.3 Методики на дані правовідносини не поширюються.

В даному випадку перерахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється на підставі підпункту б) пункту 3.3 Методики з дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 334/5566/16-ц (провадження № 61-27250св18),

від 26 лютого 2020 року у справі № 766/11422/18 (провадження № 61-10062св19), від 07 квітня 2021 року у справі № 211/2076/18 (провадження

№ 61-10774св19).

При цьому, підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 200/20416/14, провадження № 61?34278св18, не має, оскільки не можна ототожнювати «технічну перевірку» та «контрольний огляд». У справі, яка є предметом розгляду, позивач зазначав, що при проведені саме технічної перевірки споживача було виявлено порушення ним підпункту 5 пункту 3.1 Методики, тому розрахунок вартості необлікованої електричної енергії має здійснюватися саме на підставі підпункту б) пункту 3.3 Методики з дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що розрахунок проведено відповідно до правильного пункту Методики, тому постанова апеляційного суду підлягає зміні в частині визначення розміру суми вартості недорахованої електроенергії.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків за актом Н № 126938 від 04 травня 2017 року розмір збитків складає 30 692,49 грн за період з 03 вересня 2014 року по 04 травня 2017 року.

З урахуванням вказаного розрахунку та того, що остання технічна перевірка в квартирі позивача проводилась 03 вересня 2014 року та 04 травня 2017 року, а розмір відшкодування збитків повинен розраховуватися за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відшкодування збитків підлягає за період з 04 травня 2016 року по 04 травня 2017 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку, з 01 вересня 2016 року по 01 березня 2017 року за 181 день відповідачу нараховано 6772,67 грн за 5448,10 кВт/г, а за період з 01 березня по 04 травня 2017 року за 64 дня - 3087,14 грн за 1926,40 кВт/г.

Разом з тим, враховуючи, що відшкодування збитків підлягає за період

з 04 травня 2016 року та беручи до уваги, що за період з 01 березня

по 01 вересня 2016 року позивачем здійснено нарахування за середнім тарифом 1,18 грн/1 кВт/г, а добове споживання становить 30,1 кВт/г, Верховний Суд дійшов висновку, що за період з 04 травня по 01 вересня

2016 року підлягає стягненню відшкодування у розмірі 4 262,16 грн

(120 днів * 30,1 кВт/г * 1,18 грн).

Таким чином, загальна сума відшкодування збитків за період з 04 травня 2016 року по 04 травня 2017 року становить 14 121,97 грн (4 262,16 грн + 6772,67 грн + 3087,14 грн).

З огляду на вказане постанова апеляційного суду підлягає зміні в частині визначення розміру суми вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, з 30 692,49 грн до 14 121,97 грн.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом процедури проведення спрощеного позовного провадження, у зв`язку із неотриманням відповідачем чи його представником копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 202) та супровідного листа Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року (а. с. 201), ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги

06 травня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціною позову у даній справі є 30 692,49 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Таким чином, враховуючи, що в даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційний суд правомірно розглянув справу без повідомлення учасників справи, враховуючи, що ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги 06 травня 2021 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, проте суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому відповідно до статті 412 ЦПК Українипостанова апеляційного суду підлягає зміні шляхом зменшення розміру суми вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, з 30 692,49 грн до 14 121,97 грн.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що касаційна скарга відповідача задоволена частково, і при подачі касаційної скарги ним сплачено судовий збір у сумі 1280 грн, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у сумі 588,94 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Романа Вікторовича задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2021 року змінити, зменшивши розмір суми вартості недорахованої електроенергії, що виникла внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», з 30 692,49 грн до 14 121,97 грн.

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня

2021 року залишити без змін.

Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подачу касаційної скарги, у розмірі 588,94 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович