Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.01.2022 року у справі №753/19856/20
Ухвала КЦС ВП від 28.03.2021 року у справі №753/19856/20

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 753/19856/20

провадження № 61-14014св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська (Апатенко) Марина Анатоліївна, Акціонерна товариство "Універсал Банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Сетам",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року у складі колегії суддів: Сержанюка А.

С., Мостової Г. І., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської (Апатенко) М. А., Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), про визнання незаконними дій приватного виконавця в межах проведення виконавчих дій, визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця, визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовну заяву мотивовано тим, що приватним виконавцем порушено процедуру проведення електронних торгів від 04 жовтня 2018 року, на підставі яких ПАТ "Універсал Банк" набуло у власність нерухоме майно позивача. Порушення полягають у такому.

Банк (стягувач) обґрунтовував заяву про зарахування за собою нереалізованого на електронних торгах нерухомого майна нормами Закону України "Про іпотеку", які не підлягають застосуванню.

Спірні правовідносини регулюються виключно Законом України "Про виконавче провадження", Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, згідно з якими нереалізоване майно на перших електронних торгах виставляється організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеною в порядку Законом України "Про виконавче провадження" України.

У разі повторної нереалізації майно виставляється на треті торги за ціною 70 відсотків його вартості.

Статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено наявність імперативних норм, які регулюють проведення третіх електронних торгів, після чого у виконавця з'являється право запропонувати вирішити питання про залишення нереалізованого майна за боржником.

Приватним виконавцем не вирішено питання прийняття постанови про передачу майна стягувачу та акта, які є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

При цьому приватним нотаріусом при оформленні та реєстрації права власності за стягувачем було порушено положення статті 55 Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", оскільки майно було обтяжено.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л., які полягають у винесенні незаконного акта про реалізацію предмета іпотеки від 01 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 56650968 з примусового виконання виконавчого листа № 2-452/12, виданого 07 листопада 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва;

- визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л про реалізацію предмета іпотеки від 01 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 56650968 з примусового виконання виконавчого листа № 2-452/12, виданого 07 листопада 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 04 жовтня 2018 року № 1232, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською (Апатенко) М. А.;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 43350155 від 04 жовтня 2018 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською (Апатенко) М. А., згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:934:0011, площею 0,0655 га, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, господарства, сінокосіння і випасання худоби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ПАТ "Універсал Банк";

- скасувати запис про право власності № ~organization0~ від 04 жовтня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської (Апатенко) М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 жовтня 2018 року, індексний номер
43350155.

До відкриття провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку під цим будинком, площею 0,0655 га для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, господарства, сінокосіння і випасання худоби, обґрунтовуючи заяву тим, що він звернувся до суду за захистом свого права власності на вказане майно і що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в указаній справі. При вирішенні питання, що є предметом судового розгляду, приватним виконавцем порушено процедуру реалізації майна з електронних торгів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року, в задоволенні заяви відмовлено.

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухомей майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та садового будинку АДРЕСА_2.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по вказаній справі.

Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2021 року залишено без руху, надано строк для сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2021 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, відповідно до частини 3 статті 185, статті 357 ЦПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 30 липня 2021 року мотивовано тим, що у визначений апеляційним судом строк заявник вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року щодо сплати судового збору не виконав, доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору відповідно до закону не надав. Оскільки ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У серпні 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази поштового направлення ОСОБА_1 ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, а також докази отримання зазначеної ухвали суду ОСОБА_1 та адвокатом Касьяненком Д. Л.

Відповідно до змісту статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Ні ОСОБА_1, ні його представник адвокат Касьяненко Д. Л. не отримували на свої офіційні електронні адреси лист з ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, засвідчений електронним цифровим підписом, підтвердження про отримання вказаного листа також надано не було.

Крім того, ні ОСОБА_1, ні його представник адвокат Касьяненко Д. Л. не є зареєстрованими користувачами системи обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, вони не надсилали заяву до Київського апеляційного суду про отримання процесуальних документів у електронному вигляді.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подавали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року залишено без руху для сплати судового збору.

У вересні 2021 року заявником у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунуто, судовий збір сплачено.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року, витребувано з Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/19856/20.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції положення частини 3 статті 185 та статті 357 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах вимог касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина 4 статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Мельник проти України"/ "Melnyk v. Ukraine" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справі "Golder v.
the United Kingdom" від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення ЄСПЛ у справі "Guerin v. France" від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, пункт 37).

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 -3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частин 1 -3 статті 185 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частин 1 -3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д.

Л., на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року неподаною та повертаючи її, апеляційний суд виходив з того, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги в строк, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Застосовуючи до апеляційної скарги наслідки, встановлені частиною 2 статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник не виконав вимог ухвали, яку було надіслано на поштову та електронну адреси заявника у передбачений законом спосіб.

Такі висновки апеляційного суду є помилковими з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 572/2248/20 (провадження № 61-9639св21) зроблено правовий висновок про те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року № 22-ц/824/8016/2021 ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року направлено засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_3, а також на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до статті 128 ЦПК України судові повідомлення надсилаються разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною 5 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини 11 статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 частини першої розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Справа, яка переглядається у порядку касаційного провадження, розглядалася судом першої інстанції по суті за матеріалами в паперовій формі.

Відповідно до підпункту 15.14 пункту 15 частини першої розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення

в паперовій формі.

Станом на день постановлення ухвали судом першої інстанції та на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції (23 грудня 2020 року

та 26 квітня 2021 року відповідно) ЄСІТС не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному розділом XIII "Перехідні положення" ЦПК України.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 чи його представник заявляли вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень лише на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Зі змісту апеляційної скарги відомо як адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (АДРЕСА_4), так і адресу для листування: АДРЕСА_3.

За таких обставин порядок надсилання судової кореспонденції, зокрема ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, полягає саме у використанні засобів поштового зв'язку з обов'язковим надсиланням рекомендованого листа з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У матеріалах справи відсутні докази отримання представником ОСОБА_1 адвокатом Касьяненком Д. Л. поштового відправлення від Київського апеляційного суду, як і відсутні докази надсилання апеляційним судом ухвали від 26 квітня 2021 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сам по собі факт, що апеляційний суд надсилав ОСОБА_1 в особі його представника кореспонденцію на вказану електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, яку підписано адвокатом Касьяненком Д. Л., а саме на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як представником ОСОБА_1 зазначено поштову адресу для листування: АДРЕСА_3, не може вважатись підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки неотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення цією особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк, як наслідок, усунення особи від права на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

У матеріалах справи відсутні докази направлення апеляційним судом кореспонденції представнику ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, оскільки фіксація отримання заявником ухвали апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху відсутня.

Оцінка дій особи, яка подала до суду апеляційну скаргу, та (або) дій її представника на предмет добросовісної реалізації процесуальних прав можлива лише після дотримання судом відповідних вимог цивільного процесуального законодавства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний суд, порушивши положення цивільного процесуального законодавства України щодо направлення судової кореспонденції учаснику справи, а також вимоги частини 2 статті 357 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина 4 статті 406 ЦПК України).

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк