Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 16.10.2018 року у справі №347/955/16 Ухвала КЦС ВП від 16.10.2018 року у справі №347/95...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 347/955/16

провадження № 61-44843св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року у складі судді Кирилюк М. І. та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Горейко М. Д., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 27 липня 1999 року між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2013 року. За час шлюбу сторонами було придбано майно, яке вони не можуть поділити в добровільному порядку. До спільного майна подружжя належить: незавершене будівництвом приміщення літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,5855 га, кадастровий № 623687001:03:003:0037 призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області; приміщення лазні, площею 246,6 кв.м, що в АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 3273 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , відведена для обслуговування приміщення лазні, а також рухоме майно: автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама)

№ НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та шкіряний диван із двома шкіряними кріслами вартістю 2 500,00 Євро; шафа-купе вартістю

500,00 Євро; три швейні машинки вартістю 200,00 Євро кожна.

Вказане майно ОСОБА_1 просив поділити. Окрім того, позивач вказав, що в будинку відповідача залишилися його особисті речі, а саме: два колечка-обручки, золотий ланцюжок, золотий хрестик, золотий браслет; два наручні годинники; музичний інструмент «УАМАНА» РСR 730; музичні книжки, нотні зошити; два костюми; шкіряний плащ; зимове пальто; зимові куртки, гольфи, светри, сорочки, футболки та інші речі індивідуального користування, які просив повернути.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що вимоги про визнання самочинного незавершеного будівництва літньої кухні та земельної ділянки на якій воно знаходиться спільною сумісною власністю та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та виконаних робіт в процесі такого будівництва, є безпідставними. ОСОБА_2 вказала, що будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є її особистою власністю, оскільки отримане нею в подарунок від батька ще задовго до одруження з ОСОБА_1 . Твердження ОСОБА_1 про те, що він приймав участь у будівництві літньої кухні, придбанні будівельних матеріалів та оплати виконаних будівельних робіт, на думку ОСОБА_2 , є необґрунтованими. ОСОБА_2 зазначила, що земельна ділянка площею 1,5855 га кадастровий

№ 623687001:03:0003:0037 було придбано за її власні кошти, а тому вона не підлягає поділу. Крім того, безпідставною вважає вимогу про поділ рухомого майна та повернення золотих речей. ОСОБА_2 зазначила, що дійсно на праві спільної сумісної власності сторонам належить: приміщення лазні, площею

246,6 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 3273 кв.м, вартістю 25 764,00 грн, відведена для обслуговування приміщення лазні; автомобіль марки «Wolksvagen Passat»,

1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 10 000,00 Євро та автомобіль марки «Mersedes Benz Е 220», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 12 000,00 Євро. Сторони добровільно поділили придбані ними транспортні засоби: автомобіль марки «Mersedes Benz Е 220» залишено ОСОБА_1 , а автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, -

ОСОБА_2 просила поділити приміщення лазні та земельну ділянку, що відведена для її обслуговування шляхом виділення їй у власність та сплати позивачу грошової компенсації у розмірі належної його частки. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Косівського районного суду івано-Франківської області від 13 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя: будівельні матеріали, які використані для незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,5855 га, кадастровий

№ 623687001:03:003:0037 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області; приміщення лазні, площею 246,6 кв.м, що в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 3273 кв.м, що знаходиться в

АДРЕСА_2 , відведена для обслуговування приміщення лазні, а також автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В порядку розподілу майна визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме: на 1/2 частину будівельних матеріалів, та виконаних робіт які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 134 888,00 грн; 1/2 частину земельну ділянку площею 1,5855 га кадастровий № 623687001:03:003:0037 для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору купівлі - продажу за № 1760 від 12 серпня 2008 року, що знаходиться в селі Старі Кути Косівського району району, Івано-Франківської області, вартістю 107 767,00 грн,

1/2 частину приміщення лазні, площею 246,6 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ромовською О. В. 10 квітня 2000 року за реєстраційним номером 1003, вартістю

45 557,89 грн; 1/2 частину земельної ділянки площею 3273 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , відведена для обслуговування приміщення лазні, що підтверджується договором купівлі- продажу, посвідченого, приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області

Маркуц У. М. 04 січня 2006 року за реєстраційним № 7; вартістю 30 116,00 грн.

В порядку розподілу майна визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме: на 1/2 частину будівельних матеріалів, та виконаних робіт які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресою:

АДРЕСА_1 , вартістю 134 888,00 грн; 1/2 частину земельну ділянку площею 1,5855 га кадастровий

№ 623687001:03:003:0037 для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору купівлі-продажу за № 1760 від 12 серпня 2008 року, що знаходиться в селі Старі Кути Косівського району, Івано-Франківської області, вартістю 107 767,00 грн, 1/2 частину приміщення лазні, площею 246,6 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ромовською О. В. 10 квітня 2000 року за реєстраційним номером 1003, вартістю 45 557,89 грн; 1/2 частину земельної ділянки площею

3273 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , відведена для обслуговування приміщення лазні, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого, приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Маркуц У. М. 04 січня 2006 року за реєстраційним № 7; вартістю 30 116,00 грн.

В порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама)

№ НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 088,85 грн в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер

НОМЕР_2 .

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі

3 853,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 1 350,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , місцевий суд виходив із презумпції спільної сумісної власності майна подружжя набутого за час шлюбу, частки якого є рівними.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня

2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області

від 10 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 6 700,00 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 вересня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя: будівельні матеріали, які використані для незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме: 1/2 частину будівельних матеріалів та виконаних робіт, які були використані в процесі будівництва (незавершеного будівництва) літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 134 888,00 грн, визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме: 1/2 частину будівельних матеріалів та виконаних робіт, які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресо: АДРЕСА_1 , вартістю 134 888,00 грн, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 088,85 грн в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є особистою власністю ОСОБА_2 , оскільки подаровані заявниці її батьком до укладення шлюбу з ОСОБА_1 - на підставі договору дарування від 02 червня 1988 року. Вказане судами не було враховано. Твердження ОСОБА_1 про те, що він приймав участь у будівництві літньої кухні, у придбанні будівельних матеріалів та оплати виконаних будівельних робіт є безпідставними та необґрунтованими, належних і допустимих доказів цьому факту не надано. Є неправильним висновок судів попередніх інстанцій про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 088,85 грн в рахунок компенсації вартості 1/2 частини за автомобіль марки «Wolksvagen Passat»,

1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки за домовленістю між сторонами, вони добровільно поділили транспортні засоби: автомобіль марки «Wolksvagen Passat»,

1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 10 000,00 Євро та автомобіль марки «Mersedes Benz

Е 220», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 12 000,00 Євро - залишено ОСОБА_1 , а автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 -

ОСОБА_2 .

Доводи інших учасників справи

06 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язу подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Косівського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року зупинено виконання рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року, до завершення розгляду касаційної скарги.

22 листопада 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1102/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-44843св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року та постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та визнання права власності спільного майна подружжя, а саме: будівельних матеріалів, та виконаних робіт які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ смільного майна подружжя, а саме: автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама)

№ НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В іншій частині рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області

від 13 червня 2018 року та постанова апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року не оскаржуються, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що сторони в справі зареєстрували шлюб 27 липня 1999 року у виконкомі Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 17.

Рішенням Косівського районного суду від 12 липня 2013 року шлюб між сторонами розірвано.

На час укладення між сторонами шлюбу, ОСОБА_2 на праві власності належало будинковолодіння АДРЕСА_1 . На території вказаного будинковолодіння сторонами по справі, за час проживання в шлюбі, спільно було побудовано приміщення літньої кухні загальною площею 189 кв.м.

Ринкова вартість літньої кухні згідно висновку експерта становить 466 525,00 грн (а. с. 118).

Крім того, за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі ними було придбано, зокрема, автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю (за висновком експерта) - 128 177,70 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У статті 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до статті 70 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частинами першою, третьою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами обох інстанцій достовірно встановлено, що сторони, перебуваючи у шлюбі, здійснювали будівництво літньої кухні, оскільки спільно проживали та вели спільне господарство.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-388цс15 зроблено висновок, що «до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що будівельні матеріали та утворені ними конструктивні елементи, незавершеного будівництва літньої кухні були утворені під час шлюбу та за спільні кошти і за спільною працею подружжя, а тому є їх спільною сумісною власністю, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спірний автомобіль був придбаний у період шлюбу, тому він, відповідно до вимог статей 60, 61, 70, 71, є спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними. А оскільки вказаний автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , судами правомірно присуджено стягнути з останньої 1/2 частину його вартості в рахунок компенсації права на належну частку ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримано норми матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня

2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та визнання права власності спільного майна подружжя, а саме: будівельних матеріалів, та виконаних робіт які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама)

№ НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ смільного майна подружжя, а саме: автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама)

№ НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - без змін, оскільки підстав для скасування судових рішень в оскаржуваних частинах відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня

2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та визнання права власності спільного майна подружжя, а саме: будівельних матеріалів, та виконаних робіт які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництва літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ смільного майна подружжя, а саме: автомобіля марки «Wolksvagen Passat», 1997 року випуску, шассі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст