Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2018 року у справі №186/202/17

Постанова

Іменем України

24 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 186/202/17-ц

провадження № 61-25767св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр»,

третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Форте»,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року в складі судді Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Форте», про захист прав споживачів.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області

від 20 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2, визнано неподаною та повернуто, оскільки нею не усунуто недоліків заяви, а саме - не сплачено судовий збір, що стало підставою для залишення її без руху.

Не погоджуючись із указаною ухвалою ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду зі скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, оскільки заявником не сплачено судовий збір та надано строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанцій виходив із того, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків апеляційної скарги, а саме: не сплатив судовий збір.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу апеляційного суду, та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Як на доводи касаційної скарги заявник посилалась на те, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Крім того стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд, посилався на те, що з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, пов'язаними зі порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Проте із таким висновком суду погодитися неможливо.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 761/24881/16-ц.

Таким чином, апеляційний суд, безпідставно поклав на ОСОБА_2, яка звернулася до суду за захистом прав споживача, обов'язок зі сплати судового збору та передчасно визнав її апеляційну скаргу неподаною і повернув її.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу - передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 389, 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.П. Курило