Історія справи

Постанова КЦС ВП від 24.04.2023 року у справі №758/6507/18
Постанова КЦС ВП від 24.04.2023 року у справі №758/6507/18

Постанова

Іменем України

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 758/6507/18

провадження № 61-10185 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області;

заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю), публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (банк, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року у складі судді Захарчук С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), звернулося до суду із заявою, в якій просило зобов`язати публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») надати інформацію, що містить банківську таємницю, відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).

Заява мотивована тим, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Центральній об`єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області з 03 серпня 2016 року.

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 02 березня 2017 року № 791 «Про проведення перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 », згідно затвердженого графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на І квартал 2017 року, з метою контролю за своєчасністю та достовірністю нарахування податків і зборів та дотримання валютного законодавства, з`ясування факту здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , фахівцями ГУ ДФС у Харківські області було здійснено вихід за адресою його реєстрації. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою його реєстрації, наказ про проведення перевірки було вручено його довіреній особі.

24 березня 2017 року до ГУ ДФС у Харківській області надійшов лист від ОСОБА_1 про перенесення початку перевірки на 27 червня 2017 року.

На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області про проведення планової виїзної перевірки від 23 червня 2017 року фахівцями ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), під час якого встановлено факт відсутності останнього за податковою адресою, про що складено акт про неможливість вручення направлення та проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 від 23 червня 2017 року № 1297.

У зв`язку з вказаними обставинами ГУ ДФС у Харківській області позбавлено можливості здійснити всі передбачені законом заходи контролю щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового, валютного та іншого законодавства. Перевірка господарської діяльності останнього є можливою тільки з використанням інформації про обсяг та обіг коштів на банківських рахунках підприємства, тобто інформації, що містить банківську таємницю.

Ураховуючи викладене, на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та статті 20 ПК України, ГУ ДФС у Харківській області просило суд зобов`язати ПАТ «ПУМБ» надати інформацію, що містить банківську таємницю, відносно ФОП ОСОБА_1 , у вигляді витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 із зазначенням назви та кодів ЄДРПОУ контрагентів, дати та призначення платежів за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Харківській області про розкриття ПАТ «ПУМБ» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Суди виходили з того, що заявником не надано доказів відсутності ОСОБА_1 за адресою реєстрації з червня 2017 року по травень 2018 року - день звернення до суду з даною заявою, та неможливості вручення йому особисто або направлення засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації документів про проведення документальної планової перевірки.

Крім того, у заяві ГУ ДПС у Харківській області не обґрунтувало необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 , обмежившись посиланням на право органів державної фіскальної служби отримати будь-яку інформацію, віднесену законом до банківської таємниці, та не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року ГУ ДПС у Харківській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також недослідження судами належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 758/6507/18 із Подільського районного суду м. Києва.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, законодавець визначив відсутність підстав та повноважень заявника при зверненні до суду з такою заявою (частина друга статті 350 ЦПК України).

Натомість, ГУ ДПС у Харківській області у заяві про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, було чітко зазначено повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду з відповідною заявою - підпункт 20.1.5. пункту 20.1. статті 20, пункт 73.4. статті 73 ПК України та обгрунтована необхідність та обставини для такого звернення, з зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження (неможливість розпочати планову документальну перевірку платника податків).

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Центральній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з 03 серпня 2016 року.

Згідно плану-графіку документальних перевірок на І квартал 2017 року передбачена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (а. с. 6-7).

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 02 березня 2017 року № 791 прийнято рішення провести документальну планову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 за період діяльності з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 заплановано провести з 27 березня 2017 року тривалістю 10 робочих днів (а. с. 13).

Повідомлення про проведення перевірки вручено 13 березня 2017 року представнику ОСОБА_1 (а. с. 14).

Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 31 березня 2017 року № 1212 внесено зміни до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 02 березня 2017 року № 791 в частині дати початку проведення планової виїзної перевірки та призначено проведення планової виїзної перевірки з 23 червня 2017 року тривалістю 10 робочих днів (а. с. 15).

23 червня 2017 року та 27 червня 2017 року працівниками відділу ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та встановлено факт його відсутності за податковою адресою, про що складено відповідні акти про неможливість пред`явлення направлення та початок планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 23 червня 2017 року № 1297 та від 27 червня 2017 року № 1317 (а. с. 16, 17).

Відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 12 липня 2019 року № 14, ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Харківській області (а. с. 91-92).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Харківській області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до вимог пунктів 20.1.4., 20.1.5. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За змістом статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або зазначенням прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21), від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23).

Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

У зв`язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Пунктом 42.2. статті 42 ПК України (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю) передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4. цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзацу 6 пункту 42.4. статті 42 ПК України (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю) у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У цій справі судами встановлено і не спростовано матеріалами справи, що заявник - ГУ ДФС у Харківській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Харківській області, не надало суду належних та допустимих доказів відсутності ОСОБА_1 за адресою реєстрації з червня 2017 року по травень 2018 року - день звернення до суду з даною заявою та неможливості вручення йому особисто або направлення засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.

Судами враховано, що лист ГУ ДФС у Харківській області від 02 березня 2017 року № 172, вручений довірений особі ОСОБА_1 , останнім був отриманий і на нього надана відповідь 24 березня 2017 року, в якій зазначено адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що спростовує твердження заявника про відсутність ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації.

Таким чином, заявником не доведено проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства; не доведено наявності ризиків щодо реальності проведених фінансово-господарських операцій ФОП ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що підставою для задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо).

Враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заявник не надав суду доказів вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення/направлення документів, необхідних для проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, які правильно застосували до правовідносин норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку, що заявник, як контролюючий орган, не довів існування обставин, за яких перевірка є неможливою або є інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю, відносно ФОП ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення прийнято без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться, значною мірою, до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара