Постанова

Іменем України

22 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 654/1528/17

провадження № 61-30545св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Херсонської області в складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Фурман Т. Г. від 22 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, зазначаючи про те. що з 23 вересня 1989 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Посилаючись на те, що шлюбні відносини, подальше спільне проживання і збереження сім'ї неможливе, спільне господарство не ведеться, від шлюбу неповнолітніх дітей немає, сторони досягли згоди щодо порядку поділу спільного майна подружжя, позивач просив шлюб розірвати та визнати за ОСОБА_6 право власності на все набуте ними у шлюбі майно.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 червня 2017 року позов задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 23 вересня 1989 року Голопристанським районним відділом РАЦС Херсонської області, актовий запис № 137. Визнано за ОСОБА_5 право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: 3/4 бази відпочинку «Комплекс», що розташована по АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу ВКС 405214 від 28 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом МедведєвоюA. M., зареєстрований за № 1358); право власності підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17604821 від 04 лютого 2008 року; 1/2 частини комплексу будівель і споруд, що складається з таких будівель: літній павільйон, А; блок для приготування їжі, Б; житловий будиночок, М; житловий будиночок, Н; житловий будиночок, О; житловий будиночок, П; житловий будиночок, Р; житловий будиночок, С; житловий будиночок, Т; житловий будиночок, У; житловий будиночок, Ч; житловий будиночок, Ф; житловий будиночок, Ц; житловий будиночок, X; блок для сміття, Д; адмінбудівля, Щ; огорожа, 1,2,3; водопровід, 4, який розташований по АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 30 квітня 2013 року, посвідчений державним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О. А., зареєстрований за № 296); 18/50 частин бази відпочинку, що складається з: житловий будиночок, К ; житловий будиночок, И; житловий будиночок, 3; житловий будиночок, Ж; складське приміщення, JI-1; складське приміщення, JI-2; складське приміщення, J1;туалет, Е; душові кабінки, В; умивальники 18 шт.; водопровід загального користування, 4; мостіння, 1; цистерни для води, Г; трансформаторна підстанція, Ш, яка розташована по АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 30 липня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О. A., зареєстрований за № 1419); земельну ділянка за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456980465223, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1426 га, що розташована по АДРЕСА_2; ? частини житлового будинку літнього типу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 426324065223, загальною площею 80 кв. м, житлова площа 50 кв. м, розташованого по АДРЕСА_2, будинок б/н, літ А, на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1». В рахунок компенсації вартості ? частини спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 632 500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу спільного майна подружжя, місцевий суд виходив з того, що відповідач визнала позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує прав інших осіб.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 - ОСОБА_11 задоволено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 червня 2017 року в частині позовних вимог про поділ майна подружжя скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про поділ майна подружжя.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про поділ майна подружжя, виходив з того, що місцевий суд вирішив питання про спосіб та порядок поділу майна подружжя при відсутності між подружжям спору з цього приводу.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_10 не мав права на апеляційне оскарження, оскільки спір виник між сторонами із сімейних правовідносин, висновок апеляційного суду про відсутність між подружжям спору є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи.

Судові рішення в частині задоволення позову про розірвання шлюбу до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення представника ОСОБА_10 - ОСОБА_11, у якому представник вважає доводи касаційної скарги безпідставними, а рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, оскільки заявлений позов щодо поділу майна подружжя сторін спрямований на уникнення ОСОБА_4 виконання боргових зобов'язань відповідно до рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 травня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15 листопада 2017 року.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла вказана справа.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно пунктами 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Суд установив, що 23 вересня 1989 року Голопристанським районним відділом РАЦС Херсонської області було зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_4 зареєстровані наступні об'єкти:

? бази відпочинку «Комплекс, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

? частина комплексу будівель і споруд, що складається з таких будівель: літній павільйон, А; блок для приготування їжі, Б; житловий будинок, М; житловий будинок Н; житловий будинок, О; житловий будинок, П; житловий будинок, Р; житловий будинок С; житловий будинок, Т; житловий будинок, У; житловий будинок, Ч; житловий будинок, Ф; житловий будинок, Ц; житловий будинок, Х; блок для сміття, Д; адмінбудівля, Щ; огорожа, 1,2,3; водопровід, 4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;

18/50 частин бази відпочинку, що складається з: житловий будинок, И; житловий будинок, 3; житловий будинок, Ж; складське приміщення, ІІ-1; складське приміщення, Л-2; складське приміщення, Л; туалет, Е; душові кабіни, В; умивальники 18 шт.; водопровід загального користування, 4; мостіння, 1; цистерни для води, Г; трансформаторна підстанція, ІІІ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1426 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2;

? частина житлового будинку літнього типу, загальною площею 80 кв.м., житлова площа 50 кв.м., зо розташований за адресою: АДРЕСА_2, літ. А. на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Сторонами досягнуто згоди щодо розподілу вказаного майна. Позивач бажає, що вище перелічене майно повністю перейшло у власність його дружини ОСОБА_5, а йому було виплачено компенсацію вартості його частки. Відповідач підтвердила свою згоду на запропонований позивачем варіант розподілу спільного майна.

Відповідно до положень норм ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що звернення ОСОБА_4 до суду із зазначеним позовом та вирішення його судом відбулося відразу після ухвалення Голопристанським районним судом Херсонської області від 04 травня 2017 року рішення у справі за позовом ОСОБА_10 до нього про стягнення грошових коштів, яким постановоено стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 2 813 932 грн 43 коп. боргу та 8 000 грн судового збору. У забезпечення позову ОСОБА_10 до ОСОБА_4 ухвалою цього ж суду від 12 грудня 2016 року накладено арешт на майно відповідача, яке за наведеним в ухвалі переліком співпадає із майном, що є предметом спору у даній справі.

Наведена ухвала суду внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як підстава для державної реєстрації обтяжень нерухомого майна належного на праві власності ОСОБА_4

За таких підстав правильними є висновки апеляційного суду, що виниклий спір порушує права та інтереси ОСОБА_10 оскільки позбавлення права позивача права власності на майно унеможливлює виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 суми боргу,. Апеляційний суд обґрунтовано відмовив в позові про поділ майна подружжя в обраний позивачем, з урахуванням наявності обтяження, яке зареєстроване у відповідному порядку на майно, яке є предметом поділу між сторонами.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року в частині позовних вимогОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило