Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 478/2192/13-ц

провадження № 61-1942св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фермерське господарство «Агропром-Синтез»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П. та касаційну скаргу фермерського господарства «Агропром-Синтез» на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року у складі судді Сябренко І. П. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,

ВСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Агропром-Синтез» про стягнення частки складеного капіталу та частини прибутку.

Позовна заява мотивована тим, що він є одним із засновників ФГ «Агропром-Синтез» з часткою у складеному капіталі 45 % вартістю 364 500,00 грн. 25 червня 2012 року він звернувся до голови ФГ «Агропром-Синтез» з письмовою заявою про вихід зі складу членів господарства, повернення його частки в статутному капіталі та виділ частки прибутку господарства, 10 липня 2012 року надав аналогічну заяву загальним зборам з проханням розпочати процедуру поділу майна та виділ належної йому частки майна фермерського господарства.

Оскільки, ані голова ФГ «Агропром-Синтез», ані загальні збори фермерського господарства жодним чином не відреагували на подані ним заяви, 09 жовтня 2012 року ОСОБА_1 надіслав заяву голові та членам господарства, в якій пропонував 17 жовтня 2012 року зустрітись за юридичною адресою господарства з метою вирішення питання про виділ частки майна господарства. Проте, в зазначений час збори не відбулись, про що ним було складено відповідний акт.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що до часу звернення до суду з цим позовом не вирішено питання про виділ та повернення частки зі складеного капіталу та прибутку, він, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути з ФГ «Агропром-Синтез» на його користь 186 000,00 грн - частку складеного капіталу; 284 147,10 грн - частку прибутку станом на 30 вересня 2012 року; 181 766,86 грн - інфляційні втрати та 16 740 грн - три відсотки річних щодо частки складеного капіталу; 276 027,89 грн - інфляційні втрати, 25 573,24 грн - три відсотки річних щодо частини прибутку, а також судові витрати в сумі 25 955,60 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ФГ «Агропром-Синтез» на користь ОСОБА_1 186 000,00 грн частки складеного капіталу ФГ «Агропром-Синтез», 284 147,10 грн частини прибутку, одержаного господарством у 2012 році до моменту виходу зі складу засновників господарства, 367 655,01 грн інфляційних втрат та 42 313,22 грн - 3 % річних, а всього - 880 115,33 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 25 955,60 грн, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат за проведення судової експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовим наслідком виходу (виключення) учасника з товариства є виникнення у нього майнових прав на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, виплата якої проводиться в порядку і в строки, встановлені законом та статутом фермерського господарства. Оскільки відповідач такі дії в строк, визначений статутом, не здійснив, то грошова компенсація частки складеного капіталу, частини прибутку та борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних підлягають стягненню на користь позивача.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У зв`язку з чим належний до стягнення загальний розмір частки складеного капіталу та частини прибутку, що підлягає стягненню з ФГ «Агропром-Синтез» на користь ОСОБА_1 змінено, зменшено з 880 115,33 грн до 470 147,10 грн. В решті судове рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що обов`язок щодо сплатити суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми може виникнути у боржника лише у разі, коли грошове зобов`язання точно визначено і витікає з певних правових підстав. У даній справі такого визначення немає. Дійсно між сторонами існують правовідносини, що витікають з припинення членства у фермерському господарстві, але безспірного рішення про порядок, розмір та строки виплати фермерським господарством спірних коштів не було, тому вважати, що позивач є кредитором, а відповідач - боржником не можна.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що з моменту виходу учасника з господарства з виплатою належної йому частини вартості майна у господарства настає обов`язок сплатити суму в строки, визначені в статуті фермерського господарства, невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема визначені статтею 625 ЦК України (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12грудня 2018 року у справі № 904/10610/17).

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ФГ «Агропром-Синтез» просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що позивачем не надано відповідачу належним чином оформленої заяви про вихід з членів фермерського господарства та доказів, які б підтверджували отримання її останнім. Крім того, статутом господарства передбачено, що повернення частки члену господарства, який виходить, здійснюється на протязі 12 місяців з дня виходу, але після закінчення збирання врожаю, а тому частку складеного капіталу позивач міг отримати не раніше листопада 2014 року. Грошові кошти в сумі 40 000,00 грн були внесені не позивачем, а іншим учасником фермерського господарства ОСОБА_2 , а згідно з пунктом 7.3 Статуту та статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» підлягає поверненню лише частка, яка була безпосередньо внесена до складеного капіталу членом фермерського господарства. Крім того, у фермерському господарстві відсутній нерозподілений прибуток, тому такі позовні вимоги є безпідставні. Висновок судово-економічної експерти від 28 жовтня 2016 року № 3385/3386 не відповідає положенням законодавства України щодо бухгалтерського та податкового обліку. Судами також не враховано, що позивач зменшив позовні вимоги до 970 255,09 грн, а позовні вимоги задоволено частково - 880 115,33 грн, тому стягненню підлягає 3 121,00 грн судового збору та за проведення експертизи 17 292 грн.

Також зазначало, що вказана справа містить виключну правову проблему, а саме проблемним є питання щодо того, яку саме форму повинна мати заява про вихід члена фермерського господарства з учасників цього господарства - просту письмову чи письмову і нотаріально посвідчену, яким чином така заява повинна бути подана у відповідності до закону - лише особисто керівнику фермерського господарства чи поштою, з яким моментом повинно бути пов`язано визначення розміру прибутку, частина якого повинна бути виплачена члену фермерського господарства, який виходить з його учасників - з датою подання заяви про вихід з членів фермерського господарства, чи датою коли фактично відбувається такий вихід, оскільки діючим законодавством України зазначені питання чітко не врегульовані, тому для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики справу необхідно передати на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ФГ «Агропром-Синтез» задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 25 липня 2008 року створено ФГ «Агропром-Синтез», та 07 серпня 2008 року зареєстровано Казанківською районною державою адміністрацією Миколаївської області за №15131020000000434.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Статуту ФГ «Агропром-Синтез» засновником господарства є ОСОБА_3 , членами господарства - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 1 а. с. 4-8).

10 липня 2012 року ОСОБА_1 через приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Рожко О. О. звернувся із заявою до загальних зборів ФГ «Агропром-Синтез», в якій висловив свій намір після збирання врожаю зернових культур та соняшнику, вирощених господарством у 2012 році, але не пізніше 01 грудня 2012 року припинити членство у спільній діяльності господарства та розпочати процедуру поділу майна (том 1 а. с. 13).

09 жовтня 2012 року ОСОБА_1 через приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М. В. знову звернувся із заявою до загальних зборів ФГ «Агропром-Синтез», в якій повідомив про припинення членства в господарстві, просив терміново розпочати процедуру поділу майна, та запропонував 17 жовтня 2012 року о 10.00 год. зустрітись з засновниками фермерського господарства за юридичною адресою задля вирішення питання про виділ його частки майна (том 1 а. с. 14).

19 жовтня 2012 року ОСОБА_1 подав до ФГ «Агропром-Синтез» заяву про вихід з фермерського господарства, в якій також просив повернути частку складеного капіталу та частку одержаного прибутку (том 1 а. с. 116-119).

Згідно з протоколом № 5 загальних зборів учасників ФГ «Агропром-Синтез» від 01 лютого 2013 року загальними зборами вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 та вивести його зі складу учасників фермерського господарства з виплатою у строки, визначені пунктом 7.3 Статуту, на протязі 12 місяців з дня виходу (виключення учасників) до 01 грудня 2013 року, внесеної ним частки статутного капіталу в розмірі 364 500,00 грн або обладнанням, внесеним особисто ним (том 2 а. с. 73-74).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп.

Фермерське господарство діє на основі Статуту, в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві.

Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Згідно з пунктом 7.3 Статуту ФГ «Агропром-Синтез» член господарства має право вийти з господарства, попередивши про це голову господарства письмово не пізніше ніж за три місяці. При виході члена господарства йому повертається частка, яку він вніс до складеного капіталу господарства, в натурі. Зі згоди голови господарства частка члена господарства в складеному капіталі може бути повернута грішми. Повернення частки члена господарства, який виходить, здійснюється на протязі 12 місяців з дня виходу після закінчення збирання врожаю. Разом з поверненням частки в складеному капіталі члену господарства виплачується частина прибутку господарства, одержана до його виходу, пропорційно його частці.

23 листопада 2010 року до Статуту ФГ «Агропром-Синтез» були внесені зміни та доповнення, відповідно до яких: змінено пункт 1.4 Статуту, а саме зазначено, що членами господарства є: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Крім того, пункт 5.1 Статуту викладено в наступній редакції: для забезпечення діяльності господарства його члени формують складений капітал у розмірі 810 000,00 грн та передають до складеного капіталу майно та грошові кошти відповідно до угоди між ними. Долі в складеному капіталі складають: Берека І. В. - 364 500,00 грн (45 %); ОСОБА_1 - 364 500,00 грн (45 %); ОСОБА_4 - 81 000,00 грн (10 %) (том 1 а. с. 9-10).

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до ФГ «Агропром-Синтез» із заявою про вихід 19 жовтня 2012 року, в якій також просив повернути частку складеного капіталу та частку одержаного прибутку (том 1 а. с. 116-119), а отже з урахуванням положень статті 148 ЦК, пункт 7.3 Статуту, передбачені законом виплати мали бути проведені відповідачем в строк до 19 жовтня 2013 року.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 28 жовтня 2016 року № 3385/3386 за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2012 року ОСОБА_1 була внесена частка до складеного капіталу ФГ «Агропром-Синтез» в розмірі 218 611,60 грн, що складає 26,99 %.

Відповідно до статутних документів станом на 19 жовтня 2012 року ОСОБА_1 , у зв`язку з його виходом з ФГ «Агропром-Синтез» підлягає поверненню частка в розмірі 364 500,00 грн, що складає 45 % складеного капіталу.

За період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2012 року ОСОБА_1 була внесена частка до складеного капіталу ФГ «Агропром-Синтез» в розмірі 218 611,60 грн, в тому числі: грошовими коштами в розмірі 186 000,00 грн; майном в розмірі 32 611,60 грн. Майно, яке було внесене до складеного капіталу ФГ «Агропром-Синтез» ОСОБА_1 , складається з машини самосвал ГАЗ-5302, при умові, що первинними документами підтверджується право власності ОСОБА_1 на цю машину, та трофі гербіцид.

Розрахувати частину прибутку ФГ «Агропром-Синтез» станом на 19 жовтня 2012 року не надається за можливе у зв`язку з тим, що на дослідження не наданий баланс станом на 19 жовтня 2012 рік. Згідно даних балансу станом на 30 вересня 2012 року, частина прибутку ФГ «Агропром-Синтез», яка підлягає сплаті ОСОБА_1. у зв`язку з його виходом з господарства складає: відповідно до статутних документів 535 00,05 грн.; відповідно до фактично внесеної частки до складеного капіталу 320 884,11 грн (26,99%) (том 3 а. с. 131-138).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, урахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації частки складеного капіталу і частини прибутку та зменшено відсоток фактично внесеної частки позивача до складеного капіталу ФГ «Агропром-Синтез» з 26,99 % до 23,90 %, оскільки право власності позивача на автомобіль ГАЗ-5302 не підтверджено.

Разом з цим, апеляційний суд не врахував, що з моменту виходу учасника з ФГ з виплатою належної йому частини вартості майна у відповідача настає обов`язок сплатити суму в строк, визначений пунктом 7.3 Статуту, невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема, визначені статтею 625 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Оскільки при виключенні позивача зі складу учасників ФГ «Агропром-Синтез» у строки, визначені пунктом 7.3 Статуту з ним не були проведені виплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на його користь 3 % річних в розмірі 42 313,22 грн та інфляційних витрат у розмірі 367 655,01 грн.

Суд апеляційної інстанції, наведені обставини та норми матеріального права до уваги не взяв та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача сум, визначених статтею 625 ЦК України.

Разом з цим, суд першої інстанції відповідно до вимог статті 212 ЦПК України 2004 року надав оцінку наведеним обставинам, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані сторонами під час апеляційного розгляду.

Доводи касаційної скарги ФГ «Агропром-Синтез» про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скільки справа містить виключну правову проблему, є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 403 цього Кодексу.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

ФГ «Агропром-Синтез» у касаційній скарзі не наведено, у чому саме полягає виключна правова проблема у цій справі, аналіз судової практики, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду не свідчить про наявність протилежних і суперечливих судових рішень та глибоких і довгострокових розбіжностей у судовій практиці у справах із аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції не встановив достатніх та обґрунтованих підстав для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги ФГ «Агропром-Синтез» зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишенню в силі.

Керуючись статтями 400, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства «Агропром-Синтез» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягненняінфляційних витрат та трьох відсотків річних, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року в цій частині залишити в силі.

В решті постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик