ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 212/6607/18

провадження № 61-16100св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Коломієць Ольги Георгіївни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року в складі судді Чорного І. Я. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в складі колегії суддів Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і просила стягнути з відповідача 319 088 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві.

В обґрунтування своїх вимог позивач указувала, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов`язків прохідника дільниці № 4 шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком».

За фактом нещасного випадку складений акт № 6-21 форми Н-1 від 14 березня 2018 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, внаслідок якого загинув ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка вона залишилася без його піклування та матеріальної підтримки. Звістка про смерть чоловіка завдала позивачу глибоких моральних та душевних страждань, оскільки за життя чоловіка позивачка завжди розраховувала на нього у будь-якій ситуації, він завжди підтримував її та їх спільних дітей.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2019 року позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 110 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції керувався положеннями статей 1167, 1168 ЦК України та виходив із обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду в зв`язку зі смертю чоловіка.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року змінено та збільшено розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»на користь ОСОБА_1 , із 110 000 грн до 200 000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що з дотриманням вимог розумності, справедливості й пропорційності розмір відшкодування завданої моральної шкоди має бути збільшений.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23 серпня 2019 року представник відповідача подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує, що нещасний випадок і смерть ОСОБА_2 сталися внаслідок невиконання ним своїх посадових обов`язків і недотримання вимог із охорони праці, а висновки судів не ґрунтуються на обставинах справи.

Відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_2 працював прохідником дільниці № 4 на шахті «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком».

ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 годині 30 хвилин на шахті «Тернівська», дільниця № 4 ПАТ «Кривбасзалізрудком», під час виконання обов`язків прохідника внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці та невиконання посадових обов`язків загинув ОСОБА_2 .

У той час на дільниці він працював разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 26 січня 2018 року, актовий запис № 154, ОСОБА_2 помер у віці 45 років.

За фактом нещасного випадку складений акт № 6-21 форми Н-1 від 14 березня 2018 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, відповідно до висновків якого смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок обвалення та обрушення породи, ґрунту, тощо.

В акті вказано, що «основною причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці, супутньою причиною є невиконання посадових обов`язків. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці зазначено: ОСОБА_2 - прохідник дільниці № 4 шахти "Тернівська" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який не подбав про особисту безпеку і здоров`я та виконав неякісне прибирання відшарованих нависаючих кусків породи з покрівлі виробки; ОСОБА_3 - кріпильник дільниці № 4 шахти "Тернівська" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який не подбав про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання робіт та виконав неякісне прибирання відшарованих нависаючих кусків породи з покрівлі виробки; ОСОБА_4 - майстер гірничий дільниці № 4 шахти "Тернівська" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який не проконтролював додержання робітниками правил і норм з охорони праці».

На момент нещасного випадку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно зі статтею 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

Установивши, що нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків унаслідок незабезпечення відповідачем безпечних і нешкідливих умов праці, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про наявність правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, завданої смертю чоловіка.

Аналогічні висновки в справах з подібними правовідносинами сформульовані в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року в справі № 227/1240/17 (провадження № 61-28847свп18) і від 19 листопада 2019 року в справі № 225/1614/18 (провадження № 61-46229св18).

Апеляційний суд, установивши, що в настанні нещасного випадку наявна вина самого потерпілого ОСОБА_2 , визначив розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням ступеня фізичних і моральних стражданьпозивача, їх тривалості й тяжкість, незворотності втрат, істотності вимушених змін у її житті, а також з урахуванням конкретних обставин справи й наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості.

Ураховуючи викладене, аргументи касаційної скарги про те, що суди не врахували факт наявності вини потерпілого в нещасному випадку, підлягають відхиленню, оскільки були враховані при визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Доводами касаційної скарги не спростовується правильність висновків апеляційного суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що повноваження представника позивача не підтверджені належним чином, підлягають відхиленню, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал ордеру на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу та копія ордеру здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у Дніпровському апеляційному суді, посвідчена з дотриманням вимог «Положення про ордер на надання правої допомоги та порядок ведення реєстрації ордерів».

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Коломієць Ольги Георгіївни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Антоненко

Судді І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук