Історія справи

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 212/4015/21

провадження № 61-8858св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Вовком Михайлом Вадимовичем , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня

2022 року у складі судді Борис О. Н. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача.

06 травня 2022 року від представника Вовка М. В. , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій представник просив поновити строк на подання уточненої позовної заяви, стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти, 3% річних, інфляційні витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року уточнену позовну заяву зі зміною підстав позову повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 26 липня 2021 року судом постановлена ухвала, якою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, з повідомленням учасників справи на

21 вересня 2021 року. 06 травня 2022 року через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява адвоката Вовка М. В., діючого в інтересах

ОСОБА_1 , про уточнення позовних вимог зі зміною підстав позову. у судовому засіданні представник позивача Вовк М. В. просив долучити зазначену уточнену позовну заяву, якою змінив підстави позову, посилаючись на дотримання вимог статті 49 ЦПК України щодо строку подачі заяви та права збільшення позовних вимог.

Системний аналіз положень статей 49 279 ЦПК України дає підстави стверджувати, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, то зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, оскільки підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Тому уточнена позовна заява зі зміною підстав позову в редакції від 06 травня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих коштів підлягає поверненню позивачу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника Вовка М. В. , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня

2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня

2021 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено її розгляд на 10.30 год.

21 вересня 2021 року. Тобто останнім днем подання уточненої позовної заяви є 16 вересня 2021 року. Оскільки за змістом уточнена позовна заява є заявою про збільшення позовних вимог, зміну підстав або предмета позову, яка повинна бути подана не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, яке відбулося 21 вересня 2021 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення уточненої позовної заяви позивачу.

Аргументи учасників справи

У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - Вовк М. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що 06 травня 2022 року через канцелярію суду було подано уточнену позовну заяву зі зміною підстав позову. В уточненій позовній заяві ставилось питання про поновлення строку для її подання, оскільки позивач не мав можливості визначитися з підставами позову без ознайомлення із договором від 15 березня 2016 року, укладеним між ним і відповідачем, однак суд першої інстанції на це не звернув уваги і не розглянув поданого клопотання, не оцінив поважності причин пропуску указаного строку. Апеляційний суд на указане також не звернув уваги.

Окрім того, суд першої інстанції не розглянув подане ним разом із первинною позовною заявою клопотання про витребування доказів: договору від

15 березня 2016 року, укладеного між ним і відповідачем, і його карткового рахунку. Це клопотання розглянуте лише 22 грудня 2021 року. Ознайомився із указаними документами лише 10 лютого 2022 року. Поважними причинами пропуску строку вважає ознайомлення із указаними документами 10 лютого 2022 року і введення на території України воєнного стану.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року відзив АТ КБ «ПриватБанк» на касаційну скаргуОСОБА_1 залишено без розгляду; справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою, пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

У частині першій, шостій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (див постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від

01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження

№ 61-9545сво21)).

За змістом пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК Україниу мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частини перша статті 367 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому заявив клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено її розгляд на 21 вересня 2021 року з повідомлення сторін.

Судовий розгляд неодноразово відкладався на 12 жовтня 2021 року,

01 листопада 2021 року, 23 листопада 2021 року, 07 грудня 2021 року, 22 грудня 2021 року.

22 грудня 2021 року клопотання представника позивача задоволено, витребувано у відповідача оригінал договору №SAMDNWFC00024446920 від 15.03.2016, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , або належним чином завірену його копію.

24 січня 2022 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено для ознайомлення із матеріалами справи.

10 лютого 2022 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача для надання часу для подання уточненої позовної заяви.

06 травня 2022 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій представник просив поновити строк на подання уточненої позовної заяви, стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти, 3% річних, інфляційні витрати та витрати на правничу допомогу.

Оскарженою ухвалою суду першої інстанції уточнену позовну заяву зі зміною підстав позову повернуто позивачу у зв`язку з порушенням строку, передбаченого статтею 49 ЦПК України. Проте суд не розглянув клопотання представника позивача про поновлення цього процесуального строку, мотивувальна частина ухвали не містить і оцінки зазначених ОСОБА_1 причин для його поновлення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначав, що судом першої інстанції при розгляді питання про прийняття уточненої позовної заяви зі зміною підстав позову не було вирішено питання про поновлення процесуального строку. Проте суд апеляційної інстанції на зазначене порушення вимог закону судом першої інстанції уваги не звернув.

За таких обставин висновок судів про відсутність підстав для прийняття до розглядууточненої позовної заяви зі зміною підстав позову є передчасним.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного суду скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від

26 серпня 2022 року скасувати.

Справу № 212/4015/21 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня

2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня

2022 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук