Постанова

Іменем України

21 липня 2020 року

м. Київ

справа № 313/467/17

провадження № 61-43660св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Селянське (фермерське) господарство «Руслан»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» на рішення Веселівського районного суду Запорізької області

від 14 листопада 2017 року у складі судді Кравцова С. О. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» (далі - ТОВ «Ентузіаст») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Руслан» (далі - СФГ «Руслан») про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим з попереднім орендарем.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 20 січня 2006 року між ТОВ «Ентузіаст» та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,2971 га, кадастровий номер 2321284000:03:008:0017, що знаходиться в адміністративних межах Мечикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на строк 10 років.

Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, договір був зареєстрований у Веселівському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - Веселівський РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»)19 вересня 2006 року, а тому строк дії договору оренди землі мав закінчитися 19 вересня 2016 року.

ТОВ «Ентузіаст», як орендар, належним чином виконувало умови договору оренди землі упродовж всього терміну його дії, про що свідчить відсутність будь-яких спорів щодо виконання його умов між сторонами.

З метою реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, 16 грудня 2015 року позивач засобами поштового зв'язку направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди. Пропозиція була залишена орендодавцем без відповіді.

З 20 вересня 2016 року позивач продовжує відкрито обробляти земельну ділянку. У період з 20 вересня по 20 жовтня 2016 року від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, крім того, орендодавець із зазначеного часу, достовірно знаючи, як власник земельної ділянки, у чиєму користуванні вона знаходиться, не виявляв свою незгоду на поновлення договору оренди землі, не вчинив дій щодо витребування земельної ділянки, самостійно не приступав до її обробітку, визнаючи тим самим правомірність дій орендаря.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02 квітня 2017 року № 84045218, позивачу стало відомо, що 28 вересня

2016 року між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан» укладений договір оренди земельної ділянки, яку орендує ТОВ «Ентузіаст», унаслідок чого порушено його право на володіння та користування орендованою земельною ділянкою, а також переважне право на поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року на новий строк.

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ТОВ «Ентузіаст» просило визнати недійсним договір оренди землі від 28 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан», та визнати договір оренди землі від 20 січня 2006 року, укладений між ТОВ «Ентузіаст» та

ОСОБА_1 , поновленим на тих самих умовах на строк 10 років у редакції, запропонованій у додатковій угоді.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Ентузіаст»відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач втратив переважне право на оренду земельної ділянки унаслідок неналежного виконання ним умов договору оренди землі від 20 січня 2006 року, матеріали справи не містять також і доказів на підтвердження направлення ним орендодавцеві до спливу строку договору оренди землі та отримання ОСОБА_1 листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та проекту додаткової угоди. Обставини неотримання ОСОБА_1 листа-повідомлення ТОВ «Ентузіаст» від 16 грудня 2015 року підтверджуються відсутністю її підпису у зворотньому повідомленні про вручення поштового направлення, а також показаннями свідка ОСОБА_2 , яка працює поштаркою у Менчикурівському відділенні Акціонерного товариства «Укрпошта». 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Ентузіаст» повідомлення про відсутність у неї наміру поновлювати договірні відносини та просила повернути їй земельну ділянку, передану в оренду у зв`язку із закінченням строку дії договору, яке орендар отримав 11 жовтня 2016 року. Посилання позивача на частину шосту статті 33 Закону України «Про оренду землі», як на підставу поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року на новий строк є необгрунтованими, оскільки на виконання умов договору оренди землі від 28 вересня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан», орендодавець за актом приймання передачі від 28 вересня 2016 року передала орендарю спірну земельну ділянку, яка знаходилася в необробленому стані із залишками минулих посівів. Про початок обробітку зазначеної земельної ділянки новим орендарем свідчить також конфлікт, що виник між ТОВ «Ентузіаст» та СФГ «Руслан», до урегулювання якого були залучені правоохоронні органи.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Ентузіаст» залишено без задоволення, рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Ентузіаст».

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Ентузіаст», у якій заявник просив скасувати рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «Ентузіаст» задовольнити,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що вирішуючи питання про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року на новий строк, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки листу-повідомленню від 16 грудня 2015 року та додатковій угоді, які були в установленому законом порядку направлені орендодавцеві, та не звернули увагу, що факт неотримання ОСОБА_1 зазначеного поштового направлення не є доведеним, оскільки рекомендований лист, який нібито не був вручений адресату, не був повернутий відправнику. Крім того, частиною п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» закріплено обов'язок орендаря направити лист-повідомлення та проект додаткової угоди, тоді як факт його невручення орендареві не має правового значення. Укладаючи з ОСОБА_1 договір оренди землі від 20 січня 2006 року, згідно з умовами якого сторони обумовили переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк, належно виконуючи умови зазначеного договору, та реалізувавши намір переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення на адресу орендодавця листа-пропозиції та проекту додаткової угоди, позивач набув «правомірних очікувань» на продовження користування спірною земельною ділянкою.

Суди не звернули увагу, що станом на дату укладення між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан» оспорюваного договору оренди землі (28 вересня 2016 року) спірна земельна ділянка знаходилася у користуванні позивача і не була передана орендодавцеві, а тому передача її новому орендарю за актом приймання-передачі від 28 вересня 2016 року не могла відбутися.

Ураховуючи, що наведені обставини у їх сукупності вказують на недобросовісну поведінку орендодавця, який навмисно уникав можливості реалізації позивачем переважного права на поновлення договору оренди на новий строк, суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили заявнику у захисті його порушеного права.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від СФГ «Руслан», у якому відповідач просив касаційну скаргу ТОВ «Ентузіаст» залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що суди повно і всебічно дослідили матеріали справи, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам. Вирішуючи спір суди правильно врахували, що ОСОБА_1

05 жовтня 2016 року направила позивачеві повідомлення про те, що вона не бажає поновлювати із орендарем раніше укладений договір на новий строк, таке небажання орендодавця було обумовлене неналежним виконанням ТОВ «Ентузіаст» умов договору в частині сплати орендної плати. Вказував на те, що суди дійшли обгрунтованих висновків, що переважне право ТОВ «Ентузіаст» на поновлення договору оренди землі на новий строк припинилося внаслідок порушення ним процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати вказане право після закінчення строку, на який укладений договір оренди землі.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду також надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , що містить клопотання про поновлення строку на подання відзиву, з посиланням на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги вона отримала 21 жовтня 2018 року, а тому не мала змоги надати відзив у встановлений судом строк.

Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Ентузіаст», та приєднати його до матеріалів справи.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, суди повно і всебічно дослідивши матеріали справи, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, дійшли правильних висновків про втрату ТОВ «Ентузіаст» переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк. Посилання позивача на те, що товариство набуло «правомірних очікувань» на продовження користування спірною земельною ділянкою спростовуються встановленими судами обставинами справи, а саме тим, що орендар не вживав дій для реалізації переважного права на поновлення договору на новий строк, зокрема не направив орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися зазначеним правом з проектом додаткової угоди. Крім того, протягом строку дії договору оренди землі укладеного між нею та ТОВ «Ентузіаст», орендар неналежно виконував його умови в частині виплати орендної плати. Порівняно з умовами договору оренди належної їй земельної ділянки, запропонованими СФГ «Руслан», поновлення договору оренди землі з ТОВ «Ентузіаст» ставить орендодавця у невигідне матеріальне становище.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 24 жовтня 2018 року та передана для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,2971 га, кадастровий номер 2321284000:03:008:0017, розташованої в адміністративних межах Мечикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області.

20 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ентузіаст» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,2971 га, кадастровий номер 2321284000:03:008:0017, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Мечикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, зі сплатою орендної плати у розмірі 1 процент від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 695,00 грн або в натуральній формі 2 т зерна, 50 кг борошна, 10 кг крупи, 20 л олії, оранка та культивація присадибної ділянки 0,12 га, обробіток 0,04 га на зрошуванні, 1 причіп соломи (до 1,5 т), прибутковий податок, який зареєстрований 19 вересня 2006 рокуу Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру».

Пунктом 43 зазначеного договору визначено, що він набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Установлено, що ТОВ «Ентузіаст» належним чином не виконувало умови договору оренди землі від 20 січня 2006 року в частині виплати орендної плати у її натуральній формі, не проводило культивацію присадибної земельної ділянки площею 0,12 га та обробіток 0,04 га на зрошуванні.

28 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,2971 га, кадастровий номер 2321284000:03:008:0017, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Мечикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, зі сплатою орендної плати у розмірі 3 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі 6 000,00 кг фуражного зерна (прибутковий податок сплачує орендар), оранки 0,25 га городу у разі подання письмової заяви, 1 т соломи в тюках при наявності великої рогатої худоби.

05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 направила ТОВ «Ентузіаст» лист-повідомлення про відсутність у неї наміру поновлювати договірні відносини за договором оренди землі від 20 січня 2006 року, та просила повернути її земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі, зазначений лист-повідомлення ТОВ «Ентузіаст» отримало 11 жовтня 2016 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ТОВ «Ентузіаст» висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої

статті 777 ЦК України.

Ураховуючи зазначене, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності та встановивши, що ТОВ «Ентузіаст» неналежно виконував умови договору оренди землі від 20 січня

2006 року в частині виплати орендодавцю орендної плати, відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження направлення орендодавцю листів-повідомлень про намір поновити договір оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди та, що ОСОБА_1 05 жовтня 2016 року, тобто протягом одного місяця після закінчення строку договору, направила ТОВ «Ентузіаст» повідомлення про відсутність наміру на поновлення договору оренди належної їй земельної ділянки із зазначеним товариством, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність переважного права у позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки відповідно до положень статті 33 Закону України реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої нею процедури. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за наявності волевиявлення сторін, тоді як установлені у справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення у орендодавця, право на розпорядження належною йому земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди землі з іншим орендарем на більш вигідних умовах є визначальним у порівнянні з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі.

Посилання заявника на те, що на момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ «Руслан» спірна земельна ділянка фактично перебувала у користуванні ТОВ «Ентузіаст», а повідомлення про відсутність наміру у неї на поновлення договору оренди від 20 січня 2006 року ОСОБА_1 направила ТОВ «Ентузіаст» лише 05 жовтня 2016 року, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не свідчать про наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 28 вересня 2016 року, ураховуючи, що він був укладений після спливу строку дії договору оренди землі від 20 січня

2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ентузіаст», за відсутності підстав для його поновлення на новий строк.

Доводи касаційної скарги в цілому зводяться до незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлених ними обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження та оцінки судами, які їх обгрунтовано спростували. Переглядаючи законність та обгрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, діючи у межах повноважень визначених статтею 400 ЦПК України, не вправі здійснювати переоцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ «Ентузіаст».

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак