Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №619/1908/23
Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №619/1908/23

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 619/1908/23

провадження № 61-8428св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2023 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

Історія справи

28 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою, яка підписана ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Сімферополь АР Крим. Мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області в складі судді: Жорняк О. М., від 04 травня 2023 року заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України повернуто. Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено справи, які можна віднести до малозначних. Ця справа не стосується трудових відносин і не є малозначною з урахуванням змісту заявлених вимог та ціни позову;

повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18;

на підтвердження підстав здійснення представництва у суді ОСОБА_2. надав тільки довіреність. Ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю до заяви не додані. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли її підписано особою, яка не має права її підписувати. Оскільки заяву підписано та подано особою, яка не підтвердила повноважень на підписання та подання заяви від імені заявника, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 травня 2023 року повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

апеляційна скарга на ухвалу підписана ОСОБА_2 , який начебто діє в інтересах ОСОБА_1 . Разом з тим до апеляційної скарги надано довіреність, яка не зареєстрована у передбаченому законом порядку, не містить підпису довірителя;

згідно частиною другою статті 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою;

відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

з урахуванням того, що апеляційна скарга подана і підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без підтвердження належних повноважень, - апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до вимог статті 357 ЦПК України. Проте повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Аргументи учасників справи

07 червня 2023 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2023 року, в якій просив:

оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати;

справу направити у суд апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

оскаржений судовий акт постановлено із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, вирішене судом питання у зв`язку із поширенням інформаційних технологій та через воєнний стан становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника та малолітньої дитини, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

слід зауважити, що згідно статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

при поверненні апеляційної скарги, суд неправильно розтлумачив положення пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України у взаємозв`язку із частиною сьомою статті 62 ЦПК України, не перевірив наявність документів, які підтверджують повноваження представника у матеріалах справи та у порушення норм процесуального права без наявності законних підстав повернув апеляційну скаргу;

законом заявнику надано диспозитивне право за власною ініціативою вибирати спосіб подання до суду заяви, а якщо таку заяву подано в електронній формі - додати відскановану копію паперової довіреності або створену засобами підсистеми «Електронний суд» довіреність у електронній формі»

положеннями частини сьомої статті 62 ЦПК України регламентовано, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Із матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга була подана і підписана представником заявника, діючим на підставі довіреності, яка створена та посвідчена в системі Електронний суд, як того вимагають положення статті 62 ЦПК України, у тому числі із правом підписання та подання процесуальних документів до судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Отже, в цьому випадку подання заяви, яка підписана представником згідно довіреності в електронній формі, не суперечить нормам процесуального права, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що представником не підтверджені повноваження є помилковим та таким, що суперечить положенням процесуального законодавства.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

19 червня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦК України).

Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень (частина друга статті 154 СК України).

Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України).

Матеріальне представництво регулюється на рівні норм матеріального права (зокрема ЦК України та СК України);

При конструюванні матеріального законного представництва законодавець обрав модель, за якої в статті 242 ЦК України визначені найбільш типові випадки, коли існує законне представництво, вказавши як осіб, що матимуть статус законного представника (батьки, усиновлювачі, опікун), так і осіб, яких представляють законні представники (малолітні та неповнолітні діти, фізична особа, визнана недієздатною). При цьому в частині третій статті 242 ЦК України законодавець передбачив, що інша особа також може мати статус законного представника, у разі якщо це визначено нормою закону;

У численних випадках на рівні матеріальних норм (СК України) законодавець визначає:

(1) осіб, що мають статус законного представника (батьки; повнолітні дочка, син; прийомні батьки, батьки-вихователі; баба і дід; особа, яка взяла у свою сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування; сестра, брат, мачуха, вітчим);

(2) осіб, яких представляють законні представники (дитина, непрацездатний син, дочка; непрацездатні, немічні батьки; прийомні діти; діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні внуки; малолітній, неповнолітній, повнолітній непрацездатний брат, сестра, пасинок, падчерка);

(3) в певних випадках обсяг повноважень, що мають законні представники (наприклад, баба і дід наділені правом на самозахист внуків, на право звернення за захистом прав та інтересів до органу опіки та піклування або до суду). Специфікою вказаних випадків матеріального законного представництва є те, що законодавець їх існування пов`язує із наявністю як споріднення (зокрема, внук, баба, дід), так і інших юридичних фактів (зокрема, непрацездатність, немічність, статус дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування).

Кваліфікація відповідної особи як матеріального законного представника на рівні матеріальної норми (СК України), за наявності юридичних фактів для матеріального законного представництва, обумовлює в неї існування статусу процесуального законного представника. Тобто наявність підстав для матеріального законного представництва, з урахуванням того, що процесуальне право «обслуговує» матеріальне, зумовлює наявність в особи і статусу процесуального законного представника, незалежно від вказівки про це на рівні процесуальної норми.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п`ята статті 131-2 Конституції України).

Заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац 1 частини першої статті 317 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 60 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) в справі про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства (стаття 317 ЦПК України);

законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в справі № 580/140/23 (адміністративне провадження № К/990/4464/23) вказано, що:

26. Касаційна скарга стосується питання форми і змісту довіреності у разі звернення до суду в електронній формі.

27. Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та підрозділі 2 розділу ІІІ Положення, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

28. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

29. Подібні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 28.04.2022 у справі №683/1199/21, від 04.08.2022 у справі №300/8766/21.

30. Правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний Суд».

31. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 30.06.2021 у справі №380/830/21, від 11.11.2021 у справі №560/10261/21 та від 20.12.2021 у справі №560/9405/21.

32. Як установлено судом апеляційної інстанції, до апеляційної скарги, поданої представником через підсистему «Електронний суд», була додана електронна довіреність від 15.11.2021, відповідно до якої ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_6 представляти її інтереси в судах України з усіма правами, які надано законом стороні у справі, зокрема, з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

33. З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, є безпідставним».

У справі, що переглядається:

при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд вважав, що згідно частиною другою статті 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою; апеляційна скарга на ухвалу підписана ОСОБА_2 , який начебто діє в інтересах ОСОБА_1 . Разом з тим до апеляційної скарги надано довіреність, яка не зареєстрована у передбаченому законом порядку, не містить підпису довірителя;

апеляційний суд не звернув увагу, що процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) в справі про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства (стаття 317 ЦПК України); законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

апеляційний суд не врахував, що до апеляційної скарги поданої через Електронний суд додано довіреність в електронній формі. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги. Як наслідок, оскаржену ухвалу належить скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2023 року скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Харківського апеляційного суду від 08 травня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук