Історія справи

Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 759/10900/17

провадження № 61-42650св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач - ОСОБА_7,

представники відповідача: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року в складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Невідомої Т. О.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжязалишено без розгляду з підстав, визначених частиною тринадцятою статті 187 ЦПК України.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки, викладені в ухвалі суду від 11 січня 2018 року не усунено, а саме: не виконані вимоги пунктів 2, 3, 6, 7, 9, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся із апеляційною скаргою до Апеляційного суду м. Києва.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року ухвалуСвятошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позовна заява, подана ОСОБА_4 у липні 2017 року, відповідала вимогам статей 119, 120 ЦПК України 2004 року, а відтак положення статті 175 ЦПК України у редакції Закону України 03 жовтня 2017 року №2147-VІІ до даної позовної заяви не застосовуються.

У серпні 2018 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, які було дотримано судом першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 19 липня 2017 року ОСОБА_4 подав позов до Святошинського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 серпня 2017 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено судове засідання на 17 січня 2018 року.

28 грудня 2017 року ОСОБА_7 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання фіктивним розірвання шлюбу, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_7 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Відповідно до підпункту 9, 11 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, перехідними положеннями передбачено, що подальший розгляд справи відбуватиметься за процесуальними правилами, які впроваджені ЦПК України в новій редакції, проте повторного вчинення процесуальних дій, які вже були вирішені в порядку ЦПК України в попередній редакції, положеннями нового процесуального закону не вимагається.

Враховуючи те, що у даній справі вже було відкрито провадження та призначено перше судове засідання, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що не підлягали вирішенню питання, які вирішуються на стадії відкриття провадження у справі, а тому дійшов правильного висновку про безпідставність постановлення судом першої інстанції ухвали від 26 березня 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_4. поданої у липні 2017 року без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам статті 175 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 297, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_7залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська